Проблеми при отриманні допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеними особами

Дата: 02.03.2015
Автор: Мартиновська Анастасiя, юрист Фонду стратегiчних справ УГСПЛ

Проблеми при отриманні допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеними особами

Питання отримання допомоги по безробіттю регулюється Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року N 307 «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю», у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

За загальним правилом, застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати залежно від страхового стажу (без урахування страхового стажу в розмірі, установленому законодавством, визначається допомога по безробіттю для таких категорій безробітних … які працювали або займались підприємницькою діяльністю і не сплачували страхові внески до Фонду та/або єдиний внесок, але мали раніше набутий трудовий, що прирівнюється до страхового, або страховий стаж – Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» від 20.11.2000 року № 307). Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для застрахованих осіб, є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, для страхування на випадок безробіття – в якому припинено дію трудового договору.

Однак внутрішньо перемішені особи зіткнулися з тим, що дане положення стало не на їх користь.

Велика кількість внутрішньо переміщених осіб виїхали з окупованої території Кримського півострова через кілька місяців після припинення діяльності українських органів на визначених територіях.

Зазвичай такі особи звільнялися «за власним бажанням», оскільки розірвати трудові відносини іншим чином не вбачалося за можливе.

Серед документів на підтвердження заробітку внутрішньо перемішені особи можуть надати довідку з місця роботи на підтвердження заробітку лише за останні 12 місяців, що передували початку анексії Криму. В даній довідці вказується також розмір сплаченого єдиного соціального внеску.

При обрахуванні розміру допомоги по безробіттю Центри зайнятості виходять з того, що підприємство, в якому працювала внутрішньо переміщена особа декілька місяців до її звільнення з роботи не сплачувала єдиного соціального внеску. Здебільшого дана ситуація виникає через те, що підприємство опинилося в ситуації коли воно навіть не мало можливості сплачувати обов’язкові платежі, так з березня 2014 року рахунки Держказначейства в Криму було заблоковано.

Тому, з посиланням на пп. 5 п. 2.7 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності Центр зайнятості приймає рішення про визначення допомоги по безробіттю без урахування страхового стажу (Наказ Міністерства праці України «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» від 20.11.2000 року № 307). Це означає, що особа в результаті отримує виплату, яка у рази є меншою ніж та, на яку вона має право.

В той самий час в законодавстві існує норма, відповідно до якої місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду (Абзац 5 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 26.09.2001 року № 1266).

Центр зайнятості не вважає анексію півострова «поважною причиною». Дана позиція не враховує, що внутрішньо перемішені особи не можуть відповідати за дії Російської Федерації, яка анексувала Крим та дії України, яка блокувала казначейські рахунки в Криму, та те, що відповідні дії не залежали від їх волі.

Зважаючи на непереборний характер анексії та припинення обслуговування казначейських рахунків, Центр зайнятості мав би виключити період з якого припинилися сплати єдиного соціального внеску до припинення трудових відносин та розрахувати середній розмір заробітної плати шляхом обчислення середнього арифметичного від заробітку за місяця в яких оплачувався єдиний соціальний внесок за останні шість місяців (наприклад три з шести) або шляхом прийняття до уваги останніх 6 місяців, за які підприємством був сплачений єдиний соціальний внесок. В останньому випадку можна говорити, що страховий випадок для особи настав з часу анексії Криму і неможливості для підприємства сплачувати єдиний соціальний внесок.

Таким чином, розмір допомоги по безробіттю для внутрішньо перемішених осіб, які сплачували єдиний соціальний внесок, визначається Центром зайнятості без урахування середньомісячного заробітку, у мінімальному розмірі – 936,65 гривень, що зазвичай є у два-три рази нижче ніж особа мала б отримувати, якби Крим не був анексований Російською Федерацією та не будь вона внутрішньо перемішеною особою.

Спочатку законодавець зазначив, що «громадяни України, які звільнилися з роботи та переселилися з тимчасово окупованої території, за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення, періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструються як безробітні та отримують забезпечення та соціальні послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України» (частина 5 статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»  від 15.04.2014 року № 1207-VII в редакції від 27.09.2014 року). Отже, закон чітко зазначав про необхідність отримання даних Державного реєстру страхування на випадок безробіття, що наявні на день блокування рахунків Держказначейства. У жовтні 2014 року законодавець Законом «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» вніс зміни до Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Відповідно до цих нормативно-правових актів відтепер норма звучить наступним чином «зареєстрована внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи, за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення, періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до чинного законодавства» (частина 4 статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»  від 15.04.2014 року № 1207-VII). Таким чином, законодавець навмисно або через необачність викреслив частину, яка прямо вказувала на те, що розрахунок розміру допомоги по безробіттю для внутрішньо перемішених осіб має відбуватися враховуючи особливість ситуації.

В будь-якому випадку Закон «Про створення вільної економічної зони “Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» визначає, що «… єдиний внесок, встановлений Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” … не справляються з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) та фізичними особами на тимчасово окупованій території … » (частина 1 статті 12.3 Закону України «Про створення вільної економічної зони “Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» № 1636-VII від 12.08.2014 року).

Таким чином, держава прямо встановила, що на період окупації єдиний соціальний внесок не сплачується, таким чином логічно, що він не має враховуватися підчас встановлення розміру допомоги по безробіттю для внутрішньо перемішених осіб.
Можна зробити висновок, що подібна проблема виникла на ґрунті недосконалості законодавства та його суперечностей, а також через хибну правозастосовну практику.

Таким чином, необхідно починати боротися із даною проблемою шляхом зміни практики, найімовірніше через судові рішення. Але головне, що необхідно внести зміни до законодавства, де чітко прописати, що при вирішенні питання про встановлення розміру допомоги по безробіттю для внутрішньо перемішених осіб мають братися до уваги останні шість місяців за які було сплачено єдиний соціальний внесок.

Законодавство:
Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI
Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III
Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 26.09.2001 року № 1266
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-VII
Закон України від 15.04.2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (редакція від 27.09.2014 року)
Закон України «Про створення вільної економічної зони “Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»  від 12.08.2014 року № 1636-VII
Наказ Міністерства праці України «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» від 20.11.2000 року № 307
Постанова Правління Фонду загальнобов’язкового державного страхування на випадок безробіття від 12.04.2012 року № 327 «Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю»