Андрій Кадочніков: “В національному законодавстві мене вже нічого не лякає”

Продовжуємо серію історій успіху випускників першого освітнього курсу Програми Мережі Будинків прав людини в Україні 2013 року: історія дев’ята

Шахраї загнали родину Андрія в боргову кабалу. На жаль, правди в суді добитися не вдалося, і тоді хлопець сам вирішив стати юристом, щоби боротися за свої права.

“Обрати професію юриста мене підштовхнули певні події, що стались у близьких для мене людей. На той момент я зрозумів, що без знання законів та практичних навичок їх застосування людина в Україні є беззахисною, – розповідає Андрій. Остаточне рішення про вступ до юридичного інституту він прийняв у 2003 році. Тоді Україна була виснажена корупцією, а суспільство не задоволене діями влади та відсутністю можливості захисту власних прав, що врешті і призвело до Помаранчевої революції.

У 2009 році Андрій закінчив Національний університет Державної податкової служби України. Працювати почав одразу по завершенню навчання на посаді юрисконсульта та викладача Вінницького міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів “Поділля” Міністерства соціальної політики України. Потім працював начальником відділу адміністративної та правової роботи тієї ж установи.

“Я ніколи навіть не думав ставати правозахисником”, – пригадує Андрій, але повсякденне життя відкорегувало його плани. Постійно працюючи з людьми з обмеженими можливостями він стикався з безліччю соціальних та юридичних проблем, які допомагав вирішувати, що зовсім не входило до його посадових обов’язків. Поступово Андрій почав спілкуватись у соціальних мережах з однодумцями та займатись правозахисною діяльністю поза роботою, консультуючи постраждалих в  Інтернеті. “Я займався захистом прав людини, але не вважав себе правозахисником, – пояснює Андрій. – Я просто робив те, що було цікавим та корисним і лише згодом я зрозумів, що фактично я і є правозахисноком”.

Коли був набутий певний досвід правозахисної роботи, Андрій із групою однодумців вирішив створити громадську правозахисну організацію для розширення можливостей ведення правозахисної роботи. Так в 2011 році була створена Вінницька обласна громадська правозахисна організація “Опора Вінниччини”.

Прагнучи постійного розвитку та підвищення рівня правових знань Андрій регулярно переглядав різноманітні правозахисні інтернет-ресурси. І от одного разу він побачив оголошення про дистанційні курси Української Гельсінської спілки з прав людини для адвокатів. Тематика курсів була присвячена рішенням Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), а саме цей аспект юридичної практики і був для Андрія найбільш цікавим, бо вінцем правозахисної роботи він вважає саме виграш справи в ЄСПЛ. А зробити це без необхідних знань та підготовки практично неможливо. Тому Андрій вирішив взяти участь у конкурсному відборі на дистанційне навчання по дуже цікавій та актуальній для нього темі.

“Після засвоєння того обсягу інформації, що давалась на курсах, враховуючи пропорцію між її кількістю та якістю, я можу сказати, що в національному законодавстві мене вже нічого не лякає”, – жартує Андрій. Не зважаючи на те, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю юрист отримав до завершення дистанційного навчання, практичну адвокатську діяльність він розпочав тільки після завершення дистанційних курсів. “Я вважаю, що саме курси багато в чому підштовхнули мене до мети – отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, саме вони надали мені необхідні знання та впевненість для подальшої успішної роботи”, – каже Андрій.

На думку адвоката, саме ці курси дали йому змогу займатись безпосередньо підготовкою заяв до ЄСПЛ: їх нарешті стали визнавати цілком прийнятними.  Наразі Андрій супроводжує дві справи в ЄСПЛ на стадії комунікації та до кінця цього року очікує на позитивні рішення. “В роботі я часто згадую слова нашого тренера та метра роботи з ЄСПЛ Аркадія Бущенка, який казав, що справу до Європейського Суду треба готувати ще з моменту затримання клієнта, у випадку якщо це порушення прав у кримінальному провадженні, – каже Андрій. – За таким принципом я вже підготував п’ять справ, по яких найближчим часом будуть направлені заяви в ЄСПЛ. В кожній кримінальній справі я завжди роблю аналіз правової позицій через призму практики Європейського суду та користуюсь матеріалами наданими нам на дистанційних курсах”.

Навчання вже допомогло Андрію успішно завершити декілька справ, коли його заяви ставали підставою для обрання більш м’якого запобіжного заходу чи його пом’якшення.

Одного разу Андрій захищав особу, що звинувачувалась за ч. 4 ст. 187 КК України по трьох епізодах злочинної діяльності. Людина перебувала під вартою більше трьох років. Посиланя на рішення ЄСПЛ у судових дебатах призвело до того, що суд врахував практику Європейського Суду у тексті вироку та виправдав людину за всіма епізодами. Підзахисний був звільнений з залу суду після трьох років ув’язнення.

Друга справа була пов’язана із захистом особи, обвинуваченої за ч. 2 ст. 307 КК України. В судових дебатах Андрій також посилався на практику ЄСПЛ, внаслідок чого рішенням суду апеляційної інстанції було встановлено порушення права на захист при затриманні, провокацію злочину та із посиланням на практику ЄСПЛ у змісті ухвали суду, виправдано особу за одним епізодом злочинної діяльності.

“В цілому саме знання практики ЄСПЛ надає більше сил та натхнення для виступів у суді, адже завжди є що сказати та завжди є віра у справедливе правосуддя і надія на те, що наші національні суди приймуть законне рішення”, – каже Андрій.

У нас на сайті опубліковано уже дванадцять історій успіху з даної серії:

адвоката Катерини Галенко: /?p=4631,

адвоката Дмитра Жарого: /?p=4320,

адвоката Олександра Заруцького: /?p=4645,

адвоката Дмитра Гудими: /?p=4497,

адвоката Олени Ащенко: /?p=4655,

адвоката  Сергія Зайця: /?p=4659,

адвоката Олени Сапожнікової: /?p=4669,

юриста-правозахисника Андрія Андросова: /?p=373;

адвоката Тамари Мальованої: /?p=4365;

виконавчого директора Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги Віталія Місяця: /?p=4371;

виконавчого директора “Чернігівського громадського комітету захисту прав людини”, правозахисника Віктора Тарасова: /?p=2487.

Проект Мережі Будинків прав людини «Міжнародне право для захисту громадських інтересів. Дистанційне навчання адвокатів правам людини» спрямований на поглиблення знань та навичок адвокатів в міжнародному захисті прав людини, здійснюється з 2009 року. На даний час проект діє в Азербайджані, Білорусі, Молдові, Росії та Україні. Проект впроваджується в Україні Українською Гельсінською спілкою з прав людини з 2012 року. Наразі за цією програмою пройшли навчання вже 375 правозахисників, адвокатів та юристів з 6 країн. Випускники програми – це успішні юристи, які захищають права не лише українців, але й громадян інших країн.