Зміст
Рішення ЄСПЛ:- Редакція газети «Правое дело» та Штекель проти України
Порушення:
- Свобода вираження поглядів Стаття 10 Конвенції
Дотичне національне законодавство:
- Закон України «Про друковані ЗМІ»
Опис проблеми
За останні 10 років Інтернет – видання набули такої популярності, що невдовзі витіснять з ринку друковані ЗМІ. Такий шалений ріст прихильників Інтернет – видання набули через очевидні переваги перед традиційними паперовими носіями – постійне життя статті в Інтернеті, можливість дописувати, виправляти, коментувати публікації, можливість самому стати автором та онлайн – журналістом та навіть отримати власних прихильників. Значно швидший та дешевший доступ до інформації, який забезпечує Інтернет – видання у поєднанні з інтерактивною формою взаємодії читачів з ним – видаються тією непереборною силою, яка все більше захоплює суспільні відносини в Україні і світі. Тому розвиток так званих Інтернет ЗМІ відбувався і продовжує відбуватись дуже стрімко, значно швидше ніж законодавець розуміє вплив, який здійснюють такі електронні видання.
На сьогодні в Україні правовий статус Інтернет – видань неврегульований. Це породжує цілий пласт проблем як для ЗМІ, їх власників, журналістів, так і для читачів, дописувачів, публічних осіб, влади й звичайних людей, які так чи інакше використовують інформацію.
Закон України «Про друковані ЗМІ» 1992 року який є чинним і сьогодні передбачає гарантії захисту прав журналістів. Одна з таких гарантій передбачає, що журналіст звільняється від відповідальності за опубліковану недостовірну інформацію, або таку що принижує честь та гідність особи у тому разі, якщо вона є дослівним відтворенням інформації вже опублікованої в іншому друкованому ЗМІ. Однак як вже зазначалось, правовий статус інформації, що міститься у мережі Інтернет в Україні залишається неврегульованим. В результаті друковані видання, що роблять посилання на джерела у мережі Інтернет не можуть користуватись зазначеною гарантією (дослівне відтворення інформації) і тому несуть самостійну відповідальність за опублікований текст, навіть якщо той не надрукований співробітником видання. Саме такої ситуації стосувалась справа Редакція газети «Правое дело» та Штекель проти України (посилання).
В зазначеній справі Суд виявив системну проблему українського законодавства щодо діяльності преси, яке не змінювалось протягом десятиріч та не відповідає реаліям сучасного життя. Відсутність правового регулювання Інтернет ЗМІ в Україні призвела також до неспроможності судової влади адекватно вирішувати спори, які виникають з цього приводу. У цій справі національний суд не мав права зобов’язувати заявника приносити публічні вибачення у газеті, бо такого зобов’язання не було передбачено чинним законодавством.
В результаті Суд зробив висновок, що в країні існує брак гарантій для журналістів, які використовують інформацію з Інтернет – джерела, що в свою чергу порушує їх право на свободу вираження власних поглядів.
Що слід зробити державі на виконання рішення
Видається, що держава непогано вивчила досвід зарубіжних країн, пов’язаних з правовим регулюванням так званих Інтернет ЗМІ. Національний Інститут Стратегічних Досліджень при Президентові України провів добрий аналіз проблем їх діяльності. Детальніше з аналізом можна ознайомитись тут: http://www.niss.gov.ua/articles/1085/
Тим не менше всі намагання якимось чином врегулювати діяльність Інтернет ЗМІ провалились. Тому питання створення відповідного окремого закону, або внесення змін до існуючих нормативно-правових актів щодо преси та ЗМІ й сьогодні залишаються актуальними. Адже в Україні сьогодні де факто функціонують сотні Інтернет – видань, хоча деюре підґрунтя для їх функціонування немає.
Детальніше з пропозиціями можна ознайомитись тут.
Що зроблено державою на виконання рішення
Для вирішення проблеми до цього часу нічого не зроблено.
Наші законодавчі пропозиції
Враховуючи величезну кількість нормативно-правових актів в Україні, які тим чи іншим чином стосуються функціонування традиційних ЗМІ, а також повну відсутність правового регулювання Інтернет – ЗМІ, видається розумним створення окремого закону щодо діяльності Інтернет видань.
Проект закону має створюватись із залученням журналістських організацій та об’єднань, правників, спеціалістів у сфері теле-комунікацій, правозахисників та ін. спеціалістів та організацій, які пов’язані з роботою преси, Інтернету та правничою діяльністю.
