Ахтем Чийгоз: рік за ґратами. Колабораціоністи судять патріота

автор: Олег Шинкаренко, журналіст Української Гельсінської спілки з прав людини, проект «Права людини» для «Громадського радіо»
джерело: hromadskeradio.org

Правозахисники закликають українську владу відкрити кримінальні справи проти суддів, які переслідують Ахтема Чийгоза

26 лютого 2014 року тисячі мешканців Криму вийшли під стіни місцевого парламенту на підтримку територіальної цілісності України. Одним з очільників мітингу був лідер кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз. Після збройної окупації півострову російська влада розпочала репресії проти учасників того мітингу. Але спочатку окупанти спробували домовитися з ними. Розповідає народний депутат України, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Рефат Чубаров, авторські права на фото: Громадське радіо

«Після того як частина з нас вже не могла в’їжджати до Крим, Ахтем виконував обов’язки голови Меджлісу, як заступник мій, в Криму. І Ахтем Чийгоз пізнав найбільше шантажу, ультиматумів. Йому було чітко сказано про те, що у нього є всі шанси стати, як вважали окупанти, одним із керівників кримськотатарського народу за повної підтримки окупаційної влади».

Єдиною умовою було схвалення російської окупації. Але Ахтем Чийгоз відмовився від цієї пропозиції і 29 січня 2015 року він був заарештований. Разом із ним окупанти схопили Алі Асанова та Мустафу Дегерменджі,

Адвокат Ахтема Чийгоза Микола Полозов каже, що окупаційна влада звинувачує його в організації масових заворушень (частина перша статті 212 Карного кодексу Російської Федерації). Ахтему загрожує від чотирьох до десяти років позбавлення волі.

Микола Полозов, авторські права на фото: Громадське радіо

«Я могу абсолютно определенно сказать, что это политическое дело, носящее заказной характер. Причем заказ сформирован прямо из Кремля».

Микола Полозов вказав на дуже важливу особливість справи проти Ахтема Чийгоза:

«Фігуранти цієї справи з боку звинувачення, включаючи суд, є громадянами України: колишніми суддями України, колишніми прокурорами України, які порушили свою присягу, дану ними, які зрадили свою країну. І виходить абсолютно дика ситуація, при якій колабораціоністи судять патріота».

Адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Заруцький вважає, що у цій ситуації є значна провина також і української влади, яка могла би засудити зрадників, але досі не зробила цього.

Олександр Заруцький, авторські права на фото: Громадське радіо

«На жаль, справа фактично буксує. Ми витратили певну кількість часу, щоби домогтися, щоби вона була порушена через винесення завідомо неправосудного рішення, незаконне позбавлення особи свободи (арешт) і незаконне притягнення до кримінальної відповідальності. Але на жаль, Україна тут не вбачає складу злочину і на сьогоднішній день вона розслідує справу, пов’язану з Ахтемом Чийгозом за статею 146 — незаконне позбавлення волі, але в цивільному його розумінні. Тобто, коли якась звичайна особа бере якусь іншу особу в заручники», — сказав Заруцький.

Олександр Заруцький, так само як і Микола Полозов переконаний, що судді, задіяні у процесі Ахтема Чийгоза цілком підпадають під дію українського Кримінального процесуального кодексу.

«На моє глибоке переконання вони є суддями українськими, хоча держава це не визнає. На сьогоднішній день жоден із суддів Криму ще не звільнений. Держава, якщо вона не хоче програти справу в Європейському Суді, повинна максимально захищати доступними для неї заходами осіб, які залишилися там на території. Якщо ви порушуєте справу проти конкретного судді, то ви можете вжити, наприклад, заходів щодо арешту його майна»​, — додав він.

Але українська влада утримується від таких дій.

«Україна сама дуже боїться, що вона зробить якісь дії, якими вона як би визнає законність російської влади. Тому вона всіляко вирішила для себе забувати або ігнорувати тих людей, щодо яких вона може зробити якісь юридичні дії, тому що тим самим вона визнає правомірніський.

Редакція Громадського радіо направила в прокуратуру АР Крим інформаційний запит, щоб з’ясувати, чи були відкриті кримінальні провадженнть окупації», — наголосив Заруця щодо прокурорів та суддів, які приймають участь у процесі в справі «26 лютого»