У лютому 2015 року таксист Роман Постоленко підвозив до військової частини двох солдатів, але до самих її воріт не доїхав, бо там не було асфальту. Військові вийшли з машини та дістали гроші, аби заплатити. В цей моментприкордонники вирішили, що це сепаратисти, бо машина зупинилася поперек дороги, та відкрили по таксі вогонь на ураження. Пізніше нарахували 199 пострілів. Роман Постоленко отримав 10 кульових поранень та помер на місці. Крім того, було поранено одного військового. Дружина Романа Ірина Постоленко у всьому звинувачує прикордонників.
 |
| Фото: Надано Іриною Постоленко |
“Я так считаю, это по некомпетентности произошло так, – каже Ірина, – Военные применили оружие не по назначению. Если они не могли справиться с одним военным, они должны были вызвать помощь, но не стрелять по машине “Ланос”. В результате пострадал ни в чем не повинный человек”.
Самі військові також мали зброю та намагалися відстрілюватися, але, звісно, проти групи прикордонників на двох бронемашинах вони не мали жодних шансів.
Після трагедії військова прокуратура АТО порушила кримінальну справу, проте досі жодному з прикордонників не оголосили про підозру, хоча особи всіх були встановлені. А в листопаді того ж року справу закрили через те, що в діях прикордонників нібито відсутні ознаки складу злочину. Ірина Постоленко не погоджується із таким рішенням. “Я вообще так считала, что прокурор должен защищать меня, а не их. А он защищает убийц, – каже вона, – Я буду обращаться в апеляционный суд буду дальше идти жаловаться. Виновные должны понести наказание”.
Адвокат потерпілої Юлія Науменко подала скаргу на це рішення до суду та прокуратури. Суд першої інстанції відмовив в задоволенні скарги, а від прокуратури досі не має жодної реакції. Юлія Науменко впевнена, що справу закрили безпідставно.
“Є постанова пленуму Верховного Суду, і в ній йдеться: якщо загинула особа, яка не мала зброї, то в будь-якому випадку тут буде склад злочину, але вбивство по необережності, – пояснює Юлія Науменко. – І якщо, наприклад, слідчий вважає, що це ненавмисне вбивство, то він повинен був перекваліфікувати, але ніяк не закрити справу. Зараз ми подали апеляцію в апеляційний суд донецької області. До Європейського суду ми подали скаргу майже одразу, щоб вкластися у півроку, оскільки протягом всього досудового слідства не було повідомлено про підозру особам, не зважаючи на те, що вони відразу були встановлені”.
 |
| Фото: Надано Іриною Постоленко |
Версія подій у викладі Міністерства оборони та Військової прокуратури викладена у постанові про закриття кримінального провадження. Виглядає вона дещо інакше.
“Розвідувально-пошукова група прикордонників здійснювала патрулювання на двох автомобілях VW Amarok. Рухаючись по автодорозі, прикордонники помітили автомобіль марки “Daewoo Lanos” служби таксі ЄВРО, що рухався назустріч групі та на відстані 100 метрів від її місця розташування звернув на польову дорогу… Вийшовши з машин, військовослужбовці неодноразово озвучили свою приналежність до Державної прикордонної служби України та попросили осіб, що знаходились у автомобілі “Daewoo Lanos” вийти та пред’явити документи. Однак на це ніякої реакції не було.
Через декілька хвилин із автомобіля “Daewoo Lanos” вийшли дві особи в цивільній формі одягу із автоматами Калашникова та зайняли позицію за транспортним засобом. Військовослужбовці зайняли оборонну позицію за своїми автомобілями, а полковник Тишков К.Ю. озвучив вимогу на добровільну здачу зброї невідомими особами, які були сприйняти за учасників незаконних збройних формувань. Далі прикордонники здійснили попереджувальні одиночні постріли вгору.
Після цього пасажири “Daewoo Lanos” відкрили вогонь у напрямку прикордонників, у відповідь на що військовослужбовці вступили у бойове зіткнення із особами, що рухалися в таксі. У ході перестрілки одна з осіб, що рухалась в таксі, разом із зброєю почала тікати діагонально від місця зіткнення, однак вогонь в бік прикордонного наряду з під машини марки “Daewoo Lanos” продовжувався”.
У постанові також зазначено, що постраждалі військовослужбовці були вдягнені у цивільний одяг у зв’язку із відсутністю сухого форменного. У полі вони зупинилися тому, що до місця дислокації вогневого опорного пункту заборонено під’їжджати цивільному транспорту. Постраждалі військовослужбовці відкрили вогонь по прикордонниках тому, що машина розвідувально-пошукової групи під’їхала із сонячного боку. Через це постраждалі також переплутали прикордонників із бойовиками і вирішили заховатися за машиною таксі. Після перестрілки на бронемашинах прикордонників було виявляено 12 слідів від куль.
“У зв’язку із викладеними обставинами, дії прикордонного наряду… є такими, що відповідають вимогам Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України… і повинні розцінюватись як необхідна оборона”, – вважає слідчий першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону старший лейтенант юстиції О. Продан.
 |
| Фото: Надано Іриною Постоленко |
Наразі апеляційний суд донецької області скасував рішення військової прокуратури щодо закриття кримінальної справи та направив її на додаткове розслідування.
У цій історії є один дуже небезпечний прецедент. Військові відмовляються відповідати за власні фатальні помилки. В зоні АТО ви можете постраждати з вини української армії, але військова прокуратура зажди буде прикривати своїх до останнього.
