Неможливість оскарження запобіжних заходів (підписка про невиїзд та вилучення паспортів) під час досудового розслідування

Опис проблеми

Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року не надавав особі можливості в судовому порядку оскаржити дії слідчого до початку попереднього розгляду кримінальної справи або розгляду її по суті. Таке оскарження не було доступним під час розслідування й тому не могло забезпечити вчасного вирішення питань надмірного втручання держави у права особи.

У справі Котій проти України заявник скаржився на те, що застосування до нього таких запобіжних заходів як підписка про невиїзд та вилучення закордонних паспортів порушували його право на повагу до приватного та сімейного життя.

Суд встановив, що хоча відповідно до статті 234 КПК 1960 року дії слідчого могли бути оскаржені прокурору або до суду, скарга прокурору не була ефективним засобом захисту, а скарга до суду могла бути подана лише на етапі попереднього розгляду кримінальної справи або розгляду її по суті. В результаті такий судовий розгляд не міг забезпечити вчасне вирішення порушеного питання.

Особам також не забезпечувався жодний інший судовий засіб правового захисту, за допомогою якого можна було б звернутися до суду за розглядом питання щодо законності та пропорційності оскаржуваного заходу або його скасування.

Кримінальний процесуальний кодекс, прийнятий в 2012 році не надто змінив ситуацію. Хоча запобіжні заходи за новим КПК застосовуються слідчим суддею, його ухвалу, зокрема щодо застосування до особи особистих зобов’язань (наприклад не відлучатися із населеного пункту, в якому він/вона зареєстровані, проживає чи перебуває, або здати на зберігання паспорти як у справі Котія) неможливо оскаржити у апеляційному порядку.

Стаття 309 КПК містить вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені у апеляційному порядку, і ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання згідно з п. 5 статті 194 КПК не входить до цього переліку. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані лише під час підготовчого провадження в суді.

Таким чином, проблема неможливості оскарження запобіжних заходів (підписка про невиїзд та вилучення паспортів) під час досудового розслідування новим КПК не вирішена.

Що слід зробити державі на виконання рішення

Справа Котій проти України стосувалась неможливості оскарження під час досудового розслідування наступних запобіжних заходів: підписка про невиїзд та вилучення закордонних паспортів. Проте діючий сьогодні КПК передбачає значно ширший перелік запобіжних (превентивних в термінології Конвенції) заходів, які можуть бути застосовані до особи на стадії розслідування. В статті 176 КПК вони об’єднані під назвою «особисті зобов’язання».

У різних контекстах статті 8 Конвенції Суд наголошував на тому, що питання про застосування превентивних заходів, які впливають на права людини, має вирішуватись в межах певного змагального процесу перед незалежним органом, що може своєчасно розглянути підстави для прийняття рішення та відповідні докази.

І хоча підозрюваний може подавати клопотання про зміну запобіжного заходу в порядку статті 201 КПК, її розглядатиме той самий суддя, що і призначив цей захід відповідно до статті 184 КПК.

До того ж, слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Отже для вирішення проблеми необхідно внести зміни до діючого КПК, передбачивши можливість судового оскарження застосування запобіжного заходу у вигляді особистих зобов’язань.

Детальніше з пропозиціями і підготовленими законопроектами можна ознайомитись тут.

Що зроблено державою на виконання рішення

Для вирішення проблеми до цього часу нічого не зроблено.

Наші законодавчі пропозиції

Пропонується внести наступні зміни:

До частини першої статті 309 КПК «Ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування» додати пункти 5-1 та 5-2:

«5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання або відмову в його застосуванні;

5-2) продовження строку особистого зобов’язання або відмову в його продовжені;».