Олена Ащенко: “Може, це звучить надто пафосно, але я люблю боротися за справедливість”

Дата: 07.09.2015
Автор: Олег Шинкаренко, журналіст Української Гельсінської спілки з прав людини
Адвокат Олена Ащенко

Адвокат Олена Ащенко

Продовжуємо серію історій успіху випускників першого освітнього курсу Програми Мережі Будинків прав людини в Україні 2013 року: історія п’ята

Тітка Олени, викладач права, що підготувала понад двісті юристів, в дитинстві розповіла їй про важливість боротьби за права людини. Тому дівчина ще зі школи брала участь у різноманітних конкурсах на цю тему і мріяла отримати диплом юриста.

“Може, це звучить надто пафосно, але я люблю боротися за справедливість”, – каже Олена. Перевага ж правозахисника, на думку адвоката, у тому, що можна боротися за права людей без обмежень, що накладає робота у державному органі, де тебе сковує вузьке коло обов’язків.

В 2011 році Олена закінчила Інститут підготовки кадрів для органів прокуратури Харківського Національного юридичного університета імені Ярослава Мудрого за спеціальністю “правознавство”. Ще з 2006 року, навчаючись на першому курсі, Олена розпочала волонтерити для Харківської правозахисної групи. “Я взяла тоді участь у конкурсі з прав людини, який вони організовували зокрема і для студентів, і познайомилася там із Євгеном Захаровим”, – пригадує Олена. Дівчина вивчала роботу і документи Європейського Суду, готувала відповіді на листи заявників, позови до українських судів.

Свою першу справу Олена виграла у 2013 році. Вона стосувалася статті третьої Європейської Конвенції щодо умов тримання в місцях позбавлення волі: в Харківських, Дніпропетровських та Київських СІЗО. “Наш заявник, засуджений до довічного ув’язнення, утримувався в декількох закладах, де умови утримання та медичне обслуговування були далекі від належного рівня, – розповідає Олена. – Це недостатня площа камери, погані санітарно-гігієнічні умови, харчування, відсутність прогулянок”. Ця справа потрапила до Олени вже на стадії комунікації. На жаль, в’язань писав свою скаргу самостійно, без адвоката, тому її доля була від початку не дуже вдалою. “ЄСПЛ знайшов там порушення тільки третьої (недостатня медична допомога) та шостої (тривалість судового розгляду) статей Конвеції, хоча насправді їх було більше, про що свідчать численні доповіді Європейського Комітету з протидії катуванням та омбудсмана Валерії Лутковської”, – каже Олена. Йдеться про класичні тортури в міліції, яким піддавався клієнт Олени. На жаль, він заявив про них лише через рік після їхнього факту, не маючи суттєвих доказів у вигляді результатів медогляду.

ЄСПЛ присудив в’язню компенсацію вісім тисяч євро, яку він так і не отримав, бо нещодавно помер за ґратами, скоріше за все через ненадання медичної допомоги. Родичі його скаржилися на те, що померлий мав проблеми із серцем, але його не лікували належним чином. “В Україні існує велика проблема із виплатою компенсацій засудженим, – пояснює Олена. – Ми направляли багато запитів для того, щоб йому відкрили зовнішній банківський рахунок, бо у нього був такий рахунок у колонії, але він не хотів, щоб йому нараховували гроші туди, бо мав певні побоювання, що їх у нього відберуть”. Тепер компенсацію має отримати родина померлого.

В 2011 році Олена дізналася про існування курсів дистанційного навчання адвокатів при УГСПЛ. “Я тоді була ще молодим юристом і мене вразила насичена програма, – пригадує дівчина. – Я багато чого не знала, тому мені хотілося підвищити свою кваліфікацію, отримати нові знання від досвідчених викладачів та міжнародних експертів”. З Аркадієм Бущенко Олена була знайома ще з 2007 року, тому знала, що його участь задає певний стандарт якості.

“Я й досі використовую інформацію з тих лекцій, коли готую скарги до ЄСПЛ, особливо часто звертаюся до статей п’ятої та шостої, – каже Олена. – Звісно, у мене є інша література, сайт ЄСПЛ, але інколи звертаюся і до лекційного матеріалу з дистанційних курсів”. Наприклад, у статті шостій параграфі третьому Європейської Конвенції є право не використовувати докази, які були здобути незаконним шляхом. На жаль, в Україні наші правоохоронні органи досить часто вдаються до такого способу отримання свідчень, а суди закривають на це очі та виносять неправосудні рішення. Тому це – класичні порушення в нашій правоохоронній системі. Дуже корисним, за словами адвоката, був курс по гуманітарній справі.

Наразі Олена очікує на рішення по декількох справах в ЄСПЛ, по яким комунікація вже відбулася та активно готує нові скарги. На щастя для неї і на жаль для українського суспільства, у неї зараз дуже багато роботи.

У нас на сайті опубліковано уже дванадцять історій успіху з даної серії:

адвоката Катерини Галенко: /?p=4631,

адвоката Дмитра Жарого: /?p=4320,

адвоката Олександра Заруцького: /?p=4645,

адвоката Дмитра Гудими: /?p=4497,

адвоката Олени Сапожнікової: /?p=4669,

адвоката Наталії Гурковської: /?p=410,

адвоката Андрія Кадочнікова: /?p=391,

юриста-правозахисника Андрія Андросова: /?p=373;

адвоката Тамари Мальованої: /?p=4365;

виконавчого директора Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги Віталія Місяця: /?p=4371;

виконавчого директора “Чернігівського громадського комітету захисту прав людини”, правозахисника Віктора Тарасова: /?p=2487.

Проект Мережі Будинків прав людини «Міжнародне право для захисту громадських інтересів. Дистанційне навчання адвокатів правам людини» спрямований на поглиблення знань та навичок адвокатів в міжнародному захисті прав людини, здійснюється з 2009 року. На даний час проект діє в Азербайджані, Білорусі, Молдові, Росії та Україні. Проект впроваджується в Україні Українською Гельсінською спілкою з прав людини з 2012 року. Наразі за цією програмою пройшли навчання вже 375 правозахисників, адвокатів та юристів з 6 країн. Випускники програми – це успішні юристи, які захищають права не лише українців, але й громадян інших країн.