Денис Рабомізо: “Я мріяв стати капітаном далекого плавання”

Автор: Олег Шинкаренко, журналіст Української Гельсінської спілки з прав людини
denys-rabomyzo

Адвокат Денис Рабомізо

Продовжуємо серію історій успіху випускників другого освітнього курсу Програми Мережі Будинків прав людини в Україні 2016 року: історія дев’ята

Доля завжди пропонує несподівані рішення. Якщо юнацька мрія не здійснюється так, як гадалося, то лише тому, що доросле життя має свої вимоги.

“Мій батько був моряком, понад п’ятнадцять років плавав на риболовецьких суднах, – пригадує Денис, – мені завжди подобався його спосіб життя, подарунки, які він привозив нам з інших місць. Хоча іноді ми й не бачили його по півроку. Батько був боцманом, а я мріяв стати капітаном, щоб бачити інші країни та поповнювати нашу домашню колекцію цікавинок”.

Але десь у десятому класі хлопець зрозумів, що піврічні і довші перебування у морі – це не для нього. Крім того, на початку дев’яностих років у пострадянського судноплавства розпочалися проблеми: судна часто заарештовували і доля їхньої команди була вкрай сумною. “Я хотів знайти певний компроміс, – пригадує Денис, – з одного боку я мріяв про море, а з іншого – мені не хотілося возитися із гайками та залізками, а цього у плаванні не уникнути”. Саме тоді Денис за порадою батьків вирішив стати юристом, але не простим, а з морського права.  “Ми тоді жили у селі Приморське Одеської області, і батьки мої поїхали до міста вибирати університет, – каже Денис. – Коли вони повернулися, то сказали, що їм сподобались університет імені Мечникова та Одеська національна морська академія, де був факультет з правознавства. Я вибрав останній варіант через те, що у назві закладу було слово “море”. Саме цю академію молодий юрист і закінчив у 2004 році. Одразу після закінчення навчання він розпочав працювати юрисконсультом без категорії у державному підприємстві “Морська аварійно-рятувальна служба”. Через два місяці Денис отримав другу категорію, а ще через три – став виконуючим обов’язки начальника юридичного відділу.

Одразу після цього у його кар’єрі трапилася доленосна подія: він перейшов на роботу до відділу у справах біженців Державної міграційної служби України. “Я представляв інтереси держави у судах з  питань надання статусу біженця, – пригадує Денис, – та спілкувався з біженцями практично щодня. Це був мій перший досвід, коли я настільки близько стикнувся із правами людини”. На жаль, довго на цій роботі він не протримався через вкрай низьку заробітню плату.

Далі Денис працював у різноманітних юридичних фірмах в Одесі та Києві і паралельно навчався. У Греції він закінчив курси Родоської академії з морського права та політики та магістратуру на Мальті, а також навчався у Гамбурзі у Міжнародному трибуналі з морського права.

У 2011 році Денис отримав своє адвокатське свідоцтво. “Мені ніколи не подобалося займатися кримінальними справами, особливо якщо вони пов’язані із вбивствами та грабежами, – пригадує він, – але я розумів, що адвокатура дозволить мені більш якісно представляти інтереси клієнтів. З 2008 по 2011 роки я працював у юридичній фірмі, яка діяла виключно на комерційній засаді та не пригадую, щоб вона надавала послуги pro bono. Але я завжди думав про те, що соціальна відповідальність юридичної фірми має бути частиною її корпоративної культури. Коли я звільнився з фірми та створив власну, то відразу вирішив, що частину робочого часу ми приділятимемо наданню послуг безкоштовно або за символічну плату тим, хто не може за них заплатити”. Денис не лише надає безкоштовні консультації, але й безкоштовно веде судові процеси, а іноді навіть покриває власним коштом видатки клієнта.

“Статус адвоката надає привілеї, передбачені законодавством. Так, дозволяє робити запити і представляти інтереси клієнта у кримінальній справі, – пояснює Денис, – плюс це добре для клієнта тим, що економить його кошти на оформлення нотаріальної довіреності”.

Однією з перших успішних для Дениса була справа, коли він добивався встановлення додаткового терміну на прийняття спадку для родини, яка складалася із матері та чотирьох дітей, старша з яких була інвалідом з дитинства. Родина мешкала у квартирі, не придатній для проживання дітей. Тому після смерті дядька вони всі разом переселилися в його однокімнатну квартиру. Це житло не було належним чином оформлене, оскільки вони пропустили терміни прийняття спадку на 5-6 років. Спочатку прокуратура не прийняла позицію сторони позивача, адже адвокати просили визнати право власності у порядку спадкування. Перша справа була програна. Тоді позивачі звернулися повторно до суду для встановлення додаткового строку на  прийняття спадщини. Врешті буквально за декілька засідань їм вдалося переконати суд, що ця родина просто не здатна була вчасно оформити всі необхідні документи та рішення було для позивачів позитивним.

Працюючи над такими і подібними справами, Денис розумів, що йому не вистачає знань в області прав людини, адже більшу частину своєї кар’єри він займався справами в таких сферах, як морський та авіаційний транспорт, міжнародний арбітраж. Раніше він декілька разів намагався застосувати у роботі Європейську Конвенцію з прав людини і навіть двічі звертався до Європейського суду. “Я розумів, що моїх знань мені не вистачає, – пригадує Денис, – для того, щоб продовжувати далі успішно вести справи моїх клієнтів, необхідно отримати додаткову освіту”. Саме тому він вирішив пройти курси дистанційного навчання для адвокатів при Українській гельсінській спілці. “Ці нові знання мене просто повністю змінили, – каже Денис, – вони допомогли мені переосмислити понятійний апарат практики Європейського суду та поглибити свої знання у цій сфері, відкрити для себе можливості інших механізмів захисту прав людини, що існують у рамках ООН. Знання  дистанційного курсу дозволили більш комплексно та стратегічно підходити до вирішення проблем клієнта, а також краще розібратися в сфері гуманітарного права, що вкрай важливо сьогодні для України. Окрім того, це чудова та незабутня можливість для спілкування з колегами”.

Після закінчення курсів Денис одразу ж розпочав застосовувати знання на практиці у цивільних, кримінальних та навіть господарчих процесах. Особливо це виявилося корисно для захисту прав українських громадян, які мешкають на території Криму та мають проблеми із отриманням різноманітних соціальних виплат: пенсій за віком та інвалідністю. Одна з нещодавніх справ Дениса була пов’язана із визнанням права на будинок та земельну ділянку і тягнулася вона понад п’ять років. Користуючись в тому числі Європейською Конвенцією та практикою Європейського суду, юристу вдалося досягти позитивного рішення, яке вже набуло законної сили.

У нас на сайті опубліковані ще вісімнадцять історій із даної серії:

судді Павла Пархоменка: http://precedent.in.ua/2016/05/27/pavlo-parhomenko-moya-pravozahysna-diyalnist-rozpochalasya-iz-pytannya-pro-serezhku-u-vusi/,

адвоката, голови правління громадської організації «Соціально-правова допомога» (Одеса), Володимира Боштана: /2016/06/02/volodymyr-boshtan-v-ssha-meni-spodobavsya-pryntsyp-pogodynnoyi-oplaty-pratsi-advokativ/ ,

правозахисниці Віри Михайленко: /2016/06/14/vira-myhajlenko-meni-duzhe-spodobalas-amerykanska-tyurma/;

адвоката Людмили Желізняк: /2016/07/19/lyudmyla-zheliznyak-ya-pochala-vnochi-naviduvaty-rajviddilok-shukala-lom/;

адвоката Павла Марамигіна: /2016/07/28/pavlo-maramygin-znannya-pretsedentiv-yevropejskogo-sudu-dopomagaye-zahyshhaty-kliyentiv-v-ukrayinskyh-sudah/;

адвоката Ольги Семенюк/2016/08/18/olga-semenyuk-advokat-maye-navchatysya-zavzhdy/;

адвоката Олександра Лапіна: /2016/08/30/oleksandr-lapin-ya-stav-advokatom-zavdyaky-posmishtsi-doli/;

адвоката Тетяни Кирилюк: /2016/09/06/tetyana-kyrylyuk-ya-ledve-ne-stala-modelyerom-dyzajnerom/;

адвоката Олександра Ружицького: /2016/09/22/oleksandr-ruzhytskyj-pravozahystom-ya-zajmavsya-z-molodshyh-klasiv/;

адвоката Оксани Муравської: /2016/10/05/oksana-muravska-mene-nadyhala-feministka-ta-talanovyta-advokatka-dzhuliya-vejnrajt-kepvel/;

адвоката Олександри Гриньків: /2016/10/13/oleksandra-grynkiv-ya-ledve-ne-stala-styuardesoyu/;

адвоката Валентини Буглак: /2016/10/28/valentyna-buglak-najbilshe-mene-vrazylo-shho-lyudyna-perebuvaye-u-klittsi/;

адвоката Наталі Жмайло: /2016/11/14/natalya-zhmajlo-z-prokuratury-ya-pishla-bo-chasto-ne-mala-doviry-do-slidchyh/;

адвоката Дмитра Ягунова: /2016/12/02/dmytro-yagunov-ya-borovsya-proty-mafiyi-ta-chornyh-rieltoriv/;

адвоката Наталії Охотнікової: /2016/12/15/nataliya-ohotnikova-zavzhdy-hotilosya-jty-do-lyudej-ta-dopomagaty-yim/;

адвоката Олексія Топорова: /2017/01/25/oleksij-toporov-u-leninskij-kimnati-ya-znajshov-konstytutsiyu-srsr-i-vyrishyv-staty-yurystom/;

адвоката Сергія Біздєнєжний: /2017/02/03/sergij-bizdyenyezhnyj-zavdyaky-gelsinskij-spiltsi-ya-zahopyvsya-pravamy-lyudyny/

Далі буде…

Проект Мережі Будинків прав людини «Міжнародне право для захисту громадських інтересів. Дистанційне навчання адвокатів правам людини» спрямований на поглиблення знань та навичок адвокатів в міжнародному захисті прав людини, здійснюється з 2009 року. На даний час проект діє в Азербайджані, Білорусі, Молдові, Росії та Україні. Проект впроваджується в Україні Українською Гельсінською спілкою з прав людини з 2012 року. Наразі за цією програмою пройшли навчання вже 375 правозахисників, адвокатів та юристів з 6 країн. Випускники програми – це успішні юристи, які захищають права не лише українців, але й громадян інших країн.