На фото: Олена Сапожнікова та Олег Шинкаренко. Автор фото: Аркадій Бущенко
Правила прийнятності заяв до ЄСПЛ дуже прості, але все одно процент справ, взятих до розгляду, лишається досить низьким.
Європейський суд з прав людини. Авторські права: euobserver.com
Україна була і залишається лідером зі звернення громадян до Європейського суду з прав людини, проте більшість із них ЄСПЛ визнає неприйнятними. Про це повідомив голова Верховного Суду України Ярослав Романюк на прес-конференції в Києві в понеділок. «На кінець 2015 року на розгляді Європейського суду з прав людини було 64 тис. 850 справ, із них 13 тис. 850 справ — заяви проти держави Україна наших громадян», — зазначив він. Романюк наголосив, що «Україна була і зараз залишається лідером зі звернення наших громадян до Європейського суду з прав людини», оскільки на сьогодні частина заяв, поданих від України, становить 21,4%. Водночас голова Верховного Суду наголосив: «В основній своїй масі ці заяви не визнають прийнятними». На підтвердження своїх слів Романюк зазначив, що в 2014 році понад 92% усіх заяв, які надходили від громадян України, було визнано неприйнятними. Загалом, за словами Романюка, на розгляд ЄСПЛ станом на 31 грудня 2014 року українці подали 57 тис. і три заяви, але лише 4734 ЄСПЛ взяв до розгляду, а решту було визнано неприйнятними.
Як саме має бути складена заява, щоб її визнали прийнятною? Що має знати постраждалий, і як саме він має поводитись, щоб зібрати всі належні документи для того, щоб його заява була визнана прийнятною? Чи треба обов’язково складати заяву англійською чи французькою мовою?
Про це та інше слухайте у свіжому подкасті Олега Шинкаренка та Олени Сапожнікової «Правова Абетка». Цього разу гостем студії був досвідчений юрист, адвокат у справах Європейського суду виконавчий директор Української гельсінської спілки Аркадій Бущенко.
Подкаст створено на Громадському радіо за підтримки Центру Стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини.
