Автор: | Юрист Центру стратегічних справ УГСПЛ, адвокат Дмитро Мазурок |
Завантажити повний текст в PDF
“…Дієздатність для людини вкрай важлива. Дієздатна особа не просто є повноцінним членом суспільства. Вона сама розпоряджається власним життям, а головне — може захищати себе за допомогою закону. Дієздатний може укласти угоду з адвокатом, самостійно представляти себе в суді, подавати скарги до державних органів, і загалом, відстоювати свої права та інтереси.
За визначенням Цивільного кодексу України, дієздатною є особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Формально це означає можливість своїми діями набувати для себе цивільні права і самостійно їх здійснювати, створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання .
Однак за заявою члена сім’ї, близького родича, органу опіки та піклування або психіатричного закладу, особа може бути визнана недієздатною. Від них вимагається викласти обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Все інше зробить суд.
Для встановлення психічного стану особи обов’язково проведення судово-психіатричної експертизи і призначатися вона має тільки за наявності достатніх даних про психічний розлад . Пленум Верховного Суду України рекомендує судам ставити на вирішення експертів наступні питання:
1. Чи хворіє даний громадянин на психічну хворобу?
2. Чи розуміє він значення своїх дій та чи може керувати ними?
Умовами для позбавлення цивільної дієздатності є:
1. Наявність хронічного, стійкого психічного розладу.
2. Не здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними…”