Дмитро Ягунов: “Я боровся проти мафії та чорних ріелторів”

Автор: Олег Шинкаренко, журналіст Української Гельсінської спілки з прав людини
Адвокат Дмитро Ягунов. Фото надано автором

Адвокат Дмитро Ягунов. Фото надано автором

Продовжуємо серію історій успіху випускників другого освітнього курсу Програми Мережі Будинків прав людини в Україні 2016 року: історія шістнадцята.

Адвокатом стають через жагу до правди та бажання відновити справедливість. Але справжній професіоналізм приходить тоді, коли ці слова перестають бути просто яскравими прикрасами.

Коли Дмитро ще навчався у черкаській школі, молоді викладачі організували там гуманітарно-правовий ліцей. Він та інші ліцеїсти стали первістками юридичної освіти цього ліцею, а більшість учнів обрали собі професію юриста.

“Мене завжди приваблювали гуманітарні науки, – пригадує Дмитро. – Як й інші ліцеїсти, я був призером республіканських олімпіад з історії та правознавства. Юриспруденції я віддав перевагу тому, що вона є більш життєвою, бо історія – це наше минуле, а право – це сучасність. Хоч такий розподіл є, звичайно умовним, адже хто не знає історії, не має майбутнього”. За успіхи в навчанні хлопець навіть отримав медаль за успіхи від тодішнього міністра юстиції Василя Онопенка. Натхненний учень поступив до юридичного інституту Одеського національного університету імені Мечникова.

Закінчивши навчання у 2000 році, вчорашній студент за державним розподілом був направлений до прокуратури Київського району Сімферополя, де працював півтора роки. “Територія дуже велика, а резонансних справ було багато, – розповідає Дмитро. – Я застав ще відголоски “бандитського Криму” і навіть підтримував державне обвинувачення у справах мафіозних угрупувань”.

Працюючи слідчим, Дмитро зміг забезпечити обвинувальний вирок у справі щодо свідомо неправдивого повідомлення про злочин. “Вироки за такими злочинами – велика рідкість, – каже він. – Шахрай з метою переключити увагу правоохоронців на свою жертву написав, що вона вчинила збройний напад на нього. Завдяки моєму розслідуванню було встановлено, що це – вигадка”.

Після роботи у прокуратурі Дмитро продовжив свою наукову діяльність та розпочав навчання в аспірантурі Одеського регіонального інституту державного управління. У 2004-2005 роках як стипендіат програми Chevening від British Council він навчався у Королівському університеті Белфаста та отримав диплом з відзнакою. Саме це допомогло йому у реформуванні пенітенціарної системи України. Зокрема, він є одним з авторів Закону України «Про пробацію» та інших, а також автором багатьох монографій з пенітенціарної тематики. Дмитро постійно співпрацює з Офісом Ради Європи як національний експерт у рамках проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи пенітенціарної системи в України».

З 2007 року Дмитро викладав в Одеській національній юридичній академії курси з кримінології, кримінально-виконавчого права та з міжнародних стандартів прав людини у сфері кримінальної юстиції. Адвокатом він став у 2009 році через жагу до правди та бажання боротися з несправедливістю. “80% моїх справ  складала допомога потерпілим від злочинів, яких наше  законодавство абсолютно не захищає”, – каже Дмитро.

Одна з його перших успішних адвокатських справ була пов’язана із бандою “чорних ріелторів”. Три роки Дмитро замість слідчих та прокурорів фактично розслідував діяльність злочинної групи, яка більше п’ятнадцяти років позбавляла громадян похилого віку нерухомості та життя. Схема була простою: маючи доступ до баз даних одиноких громадян похилого віку, зловмисники підписували із жертвами договір довічного утримання або дарування, а через пару тижнів пенсіонери раптово помирали. Лише за однією адресою у центрі Одеси за сімнадцять років померло більше десяти осіб, які до цього укладали відповідні договори. Всі ці злочини “покривалися” працівниками міліції та прокуратури, які в подальшому знищили усі докази у справі з метою уникнення кримінальної відповідальності. Наприклад, лише в одній справі правоохоронці умисно не допитали понад тридцять свідків вбивства, знищили дві відеокасети з цінними показаннями, речовий доказ та врешті-решт розвалили цю справу. “Я збирав по крихтах інформацію, щоб підготувати скаргу до Європейського суду з прав людини, – пригадує Дмитро, –  вдалося притягнути до відповідальності лише одну людину, але процес буде продовжуватися до повної перемоги. Наразі ця справа вже перебуває в Європейському суді на стадії комунікації за частиною другою Конвенції – неефективне розслідування обставин смерті”.

Для розслідування та підготовки документів у подібних справах Дмитрові завжди була потрібна допомога та методичні вказівки щодо Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. “Вивчаючи все це самостійно, я би не зміг охопити всі важливі деталі, – каже адвокат, – саме тому я із великим задоволенням пішов на дистанційні курси навчання правам людини при Українській Гельсінській спілці. Особливо хочу подякувати Сергію Зайцю та Роману Мартиновському за допомогу та консультації, які я отримував від них. Я глибоко вдячний цим чудовим тренерам. Далеко не кожен професор має таки навички викладання, які продемонстрували нам Сергій, Роман та інші”. Наразі у Дмитра вже декілька справ на стадії комунікації Європейського суду з українським урядом. Допомогу він продовжує отримувати від своїх колег із Гельсінської Спілки і зараз.

Дмитро неодноразово видавав посібники з прав людини. Вони досі користуються  попитом. “Величезну допомогу у виданні мені надав й продовжує надавати Голова Ради адвокатів Одеської області Йосип Львович Бронз. Його думка має величезний авторитет та цінність для багатьох поколінь адвокатів Одещини та України в цілому», – каже Дмитро.

Дистанційні курси дуже допомогли Дмитрові в його адвокатській роботі. Одна з його справ стосується автомобільного ринку Куяльник, розташованого біля Одеси, де підприємці організувалися для протидії корупції з боку тодішнього керівництва прокуратури та міліції. Через їхню самоорганізацію нечисті на руку прокурори та міліціонери відкрили проти них замовне кримінальне провадження. Наразі ці правоохоронці вже люстровані. Після трьох років репресій проти підприємців прокуратура відмовилася від обвинувачення. Три справи, пов’язані із цією історією, розглядаються в Європейському суді з прав людини. Уряд України не погодився на дружнє врегулювання, тому наразі Дмитро очікує рішення ЄСПЛ.

У нас на сайті опубліковані ще вісімнадцять історій із даної серії:

судді Павла Пархоменка: http://precedent.in.ua/2016/05/27/pavlo-parhomenko-moya-pravozahysna-diyalnist-rozpochalasya-iz-pytannya-pro-serezhku-u-vusi/,

адвоката, голови правління громадської організації «Соціально-правова допомога» (Одеса), Володимира Боштана: /2016/06/02/volodymyr-boshtan-v-ssha-meni-spodobavsya-pryntsyp-pogodynnoyi-oplaty-pratsi-advokativ/ ,

правозахисниці Віри Михайленко: /2016/06/14/vira-myhajlenko-meni-duzhe-spodobalas-amerykanska-tyurma/;

адвоката Людмили Желізняк: /2016/07/19/lyudmyla-zheliznyak-ya-pochala-vnochi-naviduvaty-rajviddilok-shukala-lom/;

адвоката Павла Марамигіна: /2016/07/28/pavlo-maramygin-znannya-pretsedentiv-yevropejskogo-sudu-dopomagaye-zahyshhaty-kliyentiv-v-ukrayinskyh-sudah/;

адвоката Ольги Семенюк/2016/08/18/olga-semenyuk-advokat-maye-navchatysya-zavzhdy/;

адвоката Олександра Лапіна: /2016/08/30/oleksandr-lapin-ya-stav-advokatom-zavdyaky-posmishtsi-doli/;

адвоката Тетяни Кирилюк: /2016/09/06/tetyana-kyrylyuk-ya-ledve-ne-stala-modelyerom-dyzajnerom/;

адвоката Дениса Рабомізо: /2016/09/13/denys-rabomizo-ya-mriyav-staty-kapitanom-dalekogo-plavannya/;

адвоката Олександра Ружицького: /2016/09/22/oleksandr-ruzhytskyj-pravozahystom-ya-zajmavsya-z-molodshyh-klasiv/;

адвоката Оксани Муравської: /2016/10/05/oksana-muravska-mene-nadyhala-feministka-ta-talanovyta-advokatka-dzhuliya-vejnrajt-kepvel/;

адвоката Олександри Гриньків: /2016/10/13/oleksandra-grynkiv-ya-ledve-ne-stala-styuardesoyu/;

адвоката Валентини Буглак: /2016/10/28/valentyna-buglak-najbilshe-mene-vrazylo-shho-lyudyna-perebuvaye-u-klittsi/;

адвоката Андрія Мазура: /2016/10/31/andrij-mazur-dlya-mene-duzhe-vazhlyvo-samostijno-keruvaty-vlasnym-chasom/;

адвоката Наталії Жмайло: /2016/11/14/natalya-zhmajlo-z-prokuratury-ya-pishla-bo-chasto-ne-mala-doviry-do-slidchyh/;

адвоката Наталії Охотнікової: /2016/12/15/nataliya-ohotnikova-zavzhdy-hotilosya-jty-do-lyudej-ta-dopomagaty-yim/;

адвоката Олексія Топорова: /2017/01/25/oleksij-toporov-u-leninskij-kimnati-ya-znajshov-konstytutsiyu-srsr-i-vyrishyv-staty-yurystom/;

адвоката Сергія Біздєнєжний: /2017/02/03/sergij-bizdyenyezhnyj-zavdyaky-gelsinskij-spiltsi-ya-zahopyvsya-pravamy-lyudyny/

Далі буде…

Проект Мережі Будинків прав людини «Міжнародне право для захисту громадських інтересів. Дистанційне навчання адвокатів правам людини» спрямований на поглиблення знань та навичок адвокатів в міжнародному захисті прав людини, здійснюється з 2009 року. На даний час проект діє в Азербайджані, Білорусі, Молдові, Росії та Україні. Проект впроваджується в Україні Українською Гельсінською спілкою з прав людини з 2012 року. Наразі за цією програмою пройшли навчання вже 375 правозахисників, адвокатів та юристів з 6 країн. Випускники програми – це успішні юристи, які захищають права не лише українців, але й громадян інших країн.