Автор: | Олег Шинкаренко, журналіст Української Гельсінської спілки з прав людини |
У серпні відбулося декілька зустрічей проекту «Думайдан-2017: гуртуємося біля шатра порозуміння». Під час них не лише шили, але й висували пропозиції щодо зменшення міжетнічної напруги в Україні.
Чергове засідання жіночого клубу від Міжнародної громадської організації «Інтернаціональний союз» відбулося в культурному просторі «Циферблат». За участі представниць діаспор та інтернаціональних сімей проходило спільне створення шатра порозуміння з клаптиків різнобарвної матерії. У той раз Шатро шили представниці азербайджанської, африканських, болгарської, вірменської, сирійської, туркменської, палестинської, вірменської, грузинської, сирійської діаспор, Союзу уральських народів та Африканської ради в Україні та КНУ Тараса Шевченка.
Крім того, до пошиття Шатра підключилася ромська організація Павлограду Дніпровської області «Амаро Кхер». Про це повідомив її керівник Кертулай Огли.
У Харкові Шатро шили місцеві національно-культурні товариства та представники азербайджанської, грузинської, казахської, таджицької, узбецької діаспор та єврейської громади. Про це розповіла голова казахської громадської організації «Бірлік» Макка Караджанова.
У Києві Азербайджанську діаспору представляла Рена Гасанова.
У Мелітополі до пошиття Шатра долучилося україно-грузинське товариство «Сакартвело» під керівництвом Ольги Деканоїдзе. Окрім нього, були присутні також представники грузинського, польського, чеського, болгарського, німецького, білоруського, слов’янського та караїмського товариств.
«Окрім того що ми є співорганізаторами проекту, нам подобається долучатися до проектів, що об’єднують нашу країну та українців різного етнічного походження», — сказала голова правління МГО «Інтернаціональний союз» Дарія Карякіна.
Ще дві зустрічі «Думайдану» відбулися в серпні в офісі Української Гельсінської спілки з прав людини в Києві. Там зібралися жінки з різних регіонів України та разом говорили про те, як нам подолати взаємну ворожнечу та етнічні непорозуміння.
Керівник Громадської ініціативи «Фінансовий Майдан» Алла Мостова вважає, що для подолання ксенофобії потрібно насамперед змінити мислення.
«Той, хто любить всіх людей, ніколи не спалить їхнє житло, не стане їх переслідувати тому, що вони живуть не так, як інші, — каже Алла Мостова. — Свідомість українців мають змінювати на краще засоби масової інформації. Саме у медіа не має бути ніякої ксенофобії та дискримінації. Необхідно сформувати позитивний образ ромів, адже таких прикладів справді багато. Роми — не жебраки. Треба припинити розповсюдження подібних міфів про них».
Стоматолог Ірина Колесник народилася та значну частину життя прожила в Криму. «Двадцять років тому я переїжджала до Києва, українську мову знала погано, тому мені казали: „Тебе там, мабуть, не зрозуміють“, — пригадує вона. — Але все сталося навпаки: мене всі розуміли та допомагали».
Киянка Тетяна Родівілова вважає, що повагу до інших національностей треба виховувати ще із самого дитинства. «Треба також підвищувати загальний культурний рівень, — вважає вона. — обізнана людина ніколи не потрапить під владу ксенофобських забобонів».
Мешканка Сімферополя Олена розповіла, як вона переконала свого брата припинити розглядати вади окремих людей як національну рису. «Я сказала йому: це не кримські татари погані, бо серед інших націй також є люди, які погано поводяться. Не треба акцентувати увагу на національності, — сказала вона. — Не має бути ніяких виключень ані для ромів, ані для українців. Перед законом всі мають бути рівними».
Ольга з Луганську розповіла, що по сусідству з нею мешкала ромська родина. «Це були освічені культурні люди, які добре вдягалися, — пригадує вона. — Вони працювали. Взагалі у нашому районі роми жили у своїх будинках. До війни у нашому місті проживали багато різних національностей, і конфліктів поміж ними не було».
Організатори проекту: Громадська спілка «Українська Гельсінська спілка з прав людини», Всеукраїнська спілка громадських організацій «Конгрес Ромен України», Міжнародний фонд «Відродження», МБФ Ромський жіночий фонд «Чіріклі», ГО Платформа для змін «Ре:Дизайн», Конгрес національних громад України, Асамблея національностей України, Рада національних спільнот України, Громадська організація «Центр Права», Міжнародна громадська організація «Інтернаціональний Союз». Проект реалізується за підтримки Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, Центру Української Культури та Мистецтв, Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України.
Метою проекту є визначення причин нерозуміння між людьми з різних етнічних груп в суспільстві України і пошук шляхів їх недопущення. «Шатро порозуміння» є символічним втіленням однієї з форм розуміння між людьми з різних етнічних груп і з різним культурним досвідом. Кожен клаптик шатра символізує різні людські долі, що переплітаються в живому спілкуванні та гарному настрої різнокольоровими нитками і створюють єдиний простір.