Літератори шили Шатро порозуміння

Джерело: https://ukr.lb.ua/blog/oleg_shynkarenko/379629_literatori_shili_shatro_porozuminnya.html
Автор: Олег Шинкаренко , журналіст Української гельсінської спілки з прав людини

Ксенофобія – це хвороба, яку можна вилікувати спілкуванням. І одна з форм такого спілкування – це література. Саме тому проект Української Гельсінської спілки “Думайдан-2017” запросив на зустріч дванадцять київських літераторів, щоб вони розповіли, як налагодити міжетнічний діалог в Україні та допомогли пошити Шатро порозуміння.

Літератори шиють шатро

Фото: Олег Шинкаренко

Літератори шиють шатро

Гельсінська спілка продовжує зустрічі по проекту “Думайдан-2017: гуртуймося біля шатра порозуміння”, протягом яких шукає шляхи для міжетнічного діалогу. Під час діалогу всі присутні традиційно долучаються до символічної акції – пошиття із окремих клаптиків Шатра порозуміння, яке унаочнює різноманітний національний склад України і нагадує нам про те, що для єдності країни всі етноси мають знаходити один з одним спільну мову.

Від початку року до пошиття Шатра долучилося вже понад сотню учасників різних націй, рас, віросповідань та політичних переконань.

На зустріч 10 жовтня в Українській Гельсінській спілці з прав людини прийшли поети та письменники Богдан-Олег Горобчук, Елла Євтушенко, Іван Семесюк, Олег Коцарев, Олексій Нікітін, Галина Ткачук, Дмитро Лазуткін, Олег Романенко, Олена Степаненко, Артем Захарченко, Олег Шинкаренко та Ольга Брагіна.

Вірш Дмитра Лазуткіна “Пакістанський малюк” розповідає про те, як національна ідентичність зберігається навіть далеко від рідної землі.

Дмитро Лазуткін шиє Шатро порозуміння проект УГСПЛ

Вірш Олени Степаненко “Смерть – невисока дівчинка” про Поділ часів Другої світової війни. В ньому йдеться про вбивство євреїв українцями під час нацистської окупації. Про це не люблять пригадувати, тому поетка постійно повторює: “У смерті коротка пам’ять”.

Олена Степаненко шиє Шатро порозуміння проект УГСПЛ

Вірш Артема Захарченка “Пісенька про війну” зображує результати катастрофічного зіткнення всіх націй світу у глобальній руйнівній війні.

Артем Захарченко шиє Шатро порозуміння проект УГСПЛ

Олег Коцарев прочитав вірш про стару вчительку, яка пам’ятає та любить всіх своїх учнів, які давно виросли і вже зовсім не схожі на колишніх дітей, хоча вона й бачить цю схожість.

Олег Коцарев шиє Шатро порозуміння проект УГСПЛ Учителька

Вірш “Інша війна” Богдан-Олег Горобчук показує, як війна впливає на сприйняття природи людиною, коли навіть укуси комарів сприймаються, мов багнетні рани.

Богдан Олег Горобчук шиє Шатро порозуміння проект УГСПЛ

Вірш Олега Романенка “Встань і йди” закликає до активної життєвої позиції, адже життя – не безкінечне і треба встигнути зробити те, що ти вважаєш головним.

Олег Романенко шиє Шатро порозуміння проект УГСПЛ

Ольга Брагіна у своєму двомовному вірші “Пока детство не вернулось” розповідає про стіну поміж світом дитинства і дорослого життя. Схода стіна непорозуміння іноді постає і між різними національностями.

Ольга Брагіна шиє Шатро порозуміння проект УГСПЛ

Письменник Олексій Нікітін сказав, що на його думку треба більше розповідати про звичаї та образ життя різних національностей, які мешкають в Україні. Медіа мають набагато більше уваги приділяти життю ромів, угорців, євреїв, румун, греків, болгар. Особливо, якщо ці національності історично проживають окремими спільнотами і через це може виникнути недовіра або непорозуміння. “Потрібно зробити чужих своїми”, – каже Олексій Нікітін. Вірш Олега Шинкаренка “Дніпропетровська історія” розповідає про те, як на уламках старої квазі-інтернаціональної культури СРСР постає нова – космополітична та сучасна.

Олег Шинкаренко шиє Шатро порозуміння проект УГСПЛ

Оповідання Галини Ткачук “Дон Кіхот” присвячено новому альтернативному ідальго, який не воював з вітряками, а навпаки – користувався ними за прямим призначенням.

Галина Ткачук шиє Шатро порозуміння проект УГСПЛ

“Один зі способів порозуміння між зовсім різними людьми, зокрема, міжетнічного, це емпатія, яку відчуваємо до героя добре написаної чи розказаної історії, – каже Галина Ткачук, – Тому велике значення для гарних міжетнічних стосунків мають книжки. Дуже важливі дитячі книжки, вільні від упереджень та стереотипів. Такі, які дають змогу хоч на короткий час “пожити” іншим життям і хоч трошки більше зрозуміти чи відчути зовсім іншу людину”.

Керувала процесом традиційно майстриня клаптикового шиття Людмила Андрєєва.

Організатори проекту «Думайдан-2017: гуртуймося біля Шатра порозуміння»: Громадська спілка «Українська Гельсінська спілка з прав людини», Всеукраїнська спілка громадських організацій «Конгрес Ромен України», Міжнародний фонд «Відродження», МБФ Ромський жіночий фонд «Чіріклі», ГО Платформа для змін «Ре:Дизайн», Конгрес національних громад України, Асамблея національностей України, Рада національних спільнот України, Громадська організація «Центр Права», Міжнародна громадська організація «Інтернаціональний Союз». Проект реалізується за підтримки Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, Центру Української Культури та Мистецтв, Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України.