“Думайдан” пошив Шатро порозуміння у Чернівцях

Автор: Журналіст Олег Шинкаренко

1 грудня на з’їзді Асоціації юридичних клінік України у Чернівецькому національному університеті учасники проекту “Думайдан” представили його попередні результати.

Адвокат УГСПЛ Олена Сапожнікова розповіла про суть та задачі проекту. “Майдан – це територія протесту у різноманітних, іноді дуже жорстоких формах протистояння із владою, – сказала вона, – Ми ж пропонуємо від радикального протесту перейти до думок, до конкретних пропозицій, як нам змінити життя в Україні. Цьогорічний “Думайдан-2017: гуртуймося біля Шатра порозуміння” присвячений пошуку причин міжлюдської ненависті в нашій країні та шляхів для її подолання”.

Олена Сапожнікова

Журналіст Олег Шинкаренко нагадав, чому саме “Думайдан” обрав саме таку мету. “Нещодавно у Нікополі позивач приніс на судовий процес дві гранати, якими підірвав себе та підозрюваного у вбивстві його сина, – сказав він, – це лише один із проявів ненависті, яка не хоче діяти у рамках закону, а прагне негайної помсти. Особливо погано, коли йдеться про помсту, викликану міжетнічним непорозумінням. Ми пам’ятаємо про випадки виселення (фактично, етнічної чистки) ромів із села Лощинівка на Одещині, спалення табору ромів у Києві та вбивства рома на Харківщині. Всього цього можна було би уникнути, якщо би українське суспільство було обізнанішим про толерантне ставлення один до одного, про рівні права всіх перед законом та про шкоду, якої завдає дискримінація”.

Майстриня з шитва Центру української культури та мистецтв Людмила Андреєва сказала, що сьогоднішнє пошиття Шатра порозуміння – це справжня вузликова магія. Олена Сапожнікова спитала присутніх юристів з усіх куточків України, що, на їхню думку, таке порозуміння, і як його можна досягти сьогодні.

Людмила Андреєва

Віталій із Луцька сказав, що толерантність – це терпиме ставлення до інших, а порозуміння – наведення контакту через розмову. При цьому треба добиватися того, щоб відповіді на запитання були адекватними.

Віталій із Луцька

Мирослава із Хмельницького вважає, що непорозуміння викликане тим, що кожен із нас має своє суб’єктивне ставлення до тих чи інших подій. “Суддя оцінює всі докази за своїм внутрішнім переконанням, тому певний момент суб’єктивного ставлення є навіть у суді, – сказала вона, – Для кращого порозуміння потрібно більше обміну інформацією, спілкування. Конфлікти виникають через стереотипи, які заважають нам адекватно сприймати іншу людину. До того ж треба пам’ятати, що негативна інформація поширюється швидше, ніж позитивна”.

Мирослава із Хмельницького

Марина із Сумської філії Національного університету внутрішніх справ сказала, що в основі порозуміння є етичне ставлення до іншого способу життя та світоспрйняття. “Треба розпочати із того, що сприймати думку іншого без агресії”, – сказала вона.

Марина із Сумської філії НУ ВС

Олексій із Київського національного торговельного університету сказав, що у США 93% справ вирішуються у досудовому порядку шляхом подання мирової угоди. “В Україні мировою угодою завершується тільки 3% справ, – сказав він, – У нас до суду часто звертаються не з метою вирішення конфлікту, а з метою помсти. Тому виникає питання: а чи готові ми до порозуміння? Це залежить від виховання”.

Олексій із НТУ

Елла із Харкова зауважила, що толерантність полягає у тому, що ми сприймаємо якості іншої людини як нормальні. “Цього не трапляється через погане виховання та коло спілкування”, – сказала вона.

Елла із Харкова

Анатолій із Міжрегіональної академії управління персоналом розповів, що він народився у Ізмаїлі Одеської області, де мешкає багато різних національностей: молдавани, болгари, гагаузи, українці та росіяни. “Там ніколи не було міжетнічної ворожнечи, – сказав він, – її нам нав’язують спеціально із зовні”.

Анатолій із МАУП

Юрій із Кропивницького вважає, що порозуміння може бути лише там, де обидві сторони готові домовлятися одна з одною та досягати компромісних рішень.

Юрій із Кропивницького

Юлія з Миколаєва каже, що проблеми із міжетнічною агресією розпочалися в її багатонаціональному місті три роки тому, коли хулігани стали бити іноземних студентів. “Я гадаю, що це наслідок всяких інформаційних війн, – сказала вона. – Сьогодні дехто бачить загрозу у ромах, а три роки тому їхнє місце займали кримські татари. Ми ж маємо навчитися приймати людину такою, якою вона є. Ми маємо поважати інших людей та намагатися порозумітися з ними”.

Юлія з Миколаєва

Наталя із Національного університету біоресурсів та природокористування вважає, що для досягнення толерантного ставлення треба поставити себе на місце тої людини, у якої виникла проблема. “Потрібно повністю відчути всі проблеми цієї людини, – сказала вона, – тільки так можна вирішити проблему об’єктивно та швидко”.

Наталя із НУБП

Всі присутні юристи взяли участь у інтерактивній презентації “Толерантність та порозуміння в Україні: Думайдан”. Під час неї вони побачили Шатро порозуміння, почули історію його створення та пришили до нього декілька клаптиків.

Шатро символізує багатонаціональний склад України, де всі люди живуть мирно та дружно. Якщо ж і трапляються тимчасові непорозуміння, то ми маємо спільно знайти шляхи для їхнього подолання. Немає поганих націй чи поганих людей: є погані вчинки через непорозуміння та слабку поінформованість та забобони. До пошиття Шатра долучилося вже понад сотню людей різних національностей з різних куточків України. Його шили діти, громадські активісти та літератори.

Шатро порозуміння

Організатори проекту «Думайдан-2017: гуртуймося біля Шатра порозуміння»: Громадська спілка «Українська Гельсінська спілка з прав людини», Всеукраїнська спілка громадських організацій «Конгрес Ромен України», Міжнародний фонд «Відродження», МБФ Ромський жіночий фонд «Чіріклі», ГО Платформа для змін «Ре:Дизайн», Конгрес національних громад України, Асамблея національностей України, Рада національних спільнот України, Громадська організація «Центр Права», Міжнародна громадська організація «Інтернаціональний Союз». Проект реалізується за підтримки Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, Центру Української Культури та Мистецтв, Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України.