Необґрунтоване обмеження зміни по батькові

Опис проблеми

З моменту набуття чинності новим Цивільним Кодексом України в 2004 році зміна особою по батькові стала майже неможливою.

По батькові як частина особистого імені традиційно походить від імені батька відповідної особи. Однак законодавство України визнає, що коли особа досягає достатньо дорослого віку для того, щоб приймати самостійні рішення щодо зміни імені, вона може зберегти або змінити ім’я, надане їй при народженні. Крім того, особа може зберегти по батькові, навіть якщо її батько більше не носить імені, від якого походить по батькові. Тому розірвання традиційного зв’язку між по батькові особи та іменем її батька в Україні визнається можливим.

На момент розгляду справи Гарнага проти України чинна редакція положення Цивільного кодексу України передбачала можливість зміни особою по батькові лише у разі, якщо її батько змінив ім’я. Державні органи розтлумачили це положення як чітку вказівку на те, що зміна імені батьком особи є єдиною можливою підставою для зміни по батькові відповідної особи.

Чинна сьогодні редакція Кодексу містить ще один випадок для зміни по батькові – виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису особи про її народження. Це однак не змінює проблему, встановлену Судом у справі Гарнаги.

Українське законодавство відносно вільно дозволяє особі змінювати імя або прізвище. За умов дотримання спеціального порядку з незначними обмеженнями, які властиві здебільшого сфері кримінальної юстиції, процедура заміни імя або по батькові є достатньо гнучкою. Але на відміну від можливості змінити власне ім’я і прізвище чинне законодавство України прямо не передбачає право особи змінювати на власний розсуд своє по батькові. Ці обмеження є очевидно невиправданими і скоріш за все виникли через необачливість законодавця.

У справі Гарнага проти України порушення було визнане Судом через те, що положення Цивільного кодексу України щодо зміни імені, прізвища та по батькові невиправдано обмежують особу у зміні по батькові.

Суд встановив, що у порівнянні з «майже повною свободою» зміни імені, або прізвища в Україні, обмеження на зміну по батькові  не видаються належним чином та достатньою мірою мотивованими національним законодавством.

Що слід зробити державі на виконання рішення

Положення статті 295 Цивільного кодексу України передбачають право особи на зміну по батькові 

наступним чином:

у разі зміни її батьком свого власного імені, або виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про її народження.

Державні органи при цьому тлумачать ці положення як виключні підстави для зміни по батькові відповідної особи та відмовляють їй у внесенні таких змін за інших обставин.

На виконання рішення державі потрібно ухвалити зміни до Цивільного Кодексу України та Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні.

Детальніше з пропозиціями можна ознайомитись тут.

Що зроблено державою на виконання рішення

На сайті ВРУ зареєстрований Проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо права на зміну по батькові). Його розгляд було включено до порядку денного ще восени 2014 року, але й досі його розглянуто не було.

Наші законодавчі пропозиції

Рекомендація:

  1. доповнення ч.1 та 2 ст. 295 Цивільного кодексу України (що встановлюють право на зміну прізвища та імені) словами: «та (або) по батькові»
  2. виключення ч.3 ст. 295 Цивільного кодексу України (яка встановлює спеціальний порядок зміни по батькові).
  3. Виключення абз. 3,4 і 6 п.1 розд.4 з Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні

Comments are closed