| Автор: | Олег Шинкаренко, журналіст Української Гельсінської спілки з прав людини |
На Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA відбулася презентація нового річного проекту “Думайдан — 2017: гуртуймося біля шатра порозуміння”. На цей раз його метою є пошук причин непорозуміння між людьми з різних етнічних груп в України.
Один з ініціаторів цьогорічного заходу, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Олена Сапожнікова сказала, що Думайдан є спецпроектом УГСПЛ. Вона закликала всіх присутніх у залі залишити свої пропозиції до резолюції: Rezolyutsiya_Dumaidan.
Виконавчий директор УГСПЛ Аркадій Бущенко сказав, що Думайдан був задуманий, як інтелектуальна альтернатива революційному Майдану, і його задача — не протест, а вирішення проблем шляхом обговорення, щоб задовольнити інтереси всіх сторін конфлікту.
«Цього року ми звернули увагу на проблему нестачі толерантності у суспільстві, бо у важкі часи, які зараз переживає Україна, завжди є спокуса перекинути відповідальність за всі негаразди на когось іншого, — сказав Аркадій Бущенко. — Ми, правозахисники, помітили, що градус радикалізації в українському суспільстві підвищується».
Президент Всеукраїнської спілки громадських організацій “Конгрес ромів України” Петро Григоріченко вважає, що ситуація зі ставленням до ромів набула в Україні небувалої раніше гостроти.
«Я мав на увазі переслідування ромів у Лощинівці, хоча подібні події відбувалися і у Полтавській, і у Черкаській області, і у Закарпатті, — пояснив Петро Григоріченко. — І ми вже звернулися до Гельсінської спілки із проханням підтримати нас у нашій правозахисній діяльності, бо, на жаль, держава не здійснює реальних кроків щодо припинення таких подій».
Президент “Конгресу ромів України” висловив сподівання, що до ініціатив Думайдану прислухається держава. Петро Григоріченко також зазначив, що проблеми у ромів є не лише через вороже ставлення, але й у системі освіти. Так за останні двадцять років жоден учень-ром з Виноградова не отримав середньої освіти. До підвищення градусу ксенофобії у суспільстві вносять свій вклад і медіа: журналісти часто звинувачують ромів у злочинах ще до офіційного рішення суду.
Директор Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду “Відродження” Ольга Жмурко сказала, що проблеми, яких торкається цьогорічний Думайдан виходять за межі чисто етнічних, бо вони є важливими для всього нашого суспільства.
«Протягом цілого року ми будемо поширювати серед людей тему мирного співіснування та порозуміння, — сказала Ольга Жмурко. — Ромська програмна ініціатива Міжнародного фонду „Відродження“ обов’язково буде підтримувати експертно і долучатися до регіональних заходів Думайдану. Тому що питання толерантності — це, передусім, питання безпеки».
Голова правління МГО “Інтернаціональний союз” Дарія Карякіна сказала, що її організація щороку стикається з однаковими проблемами, які ніколи не вирішуються. Зокрема, журналісти іноді подають оцінку ситуації від себе, яка нерідко носить дискримінаційний за етнічною ознакою характер.
«Але після того, як я стала членом НСТРКУ у категорії забезпечення прав національних меншин, я буду сприяти співпраці медіа із цими меншинами, — сказала Дарія Карякіна. — Ми плануємо розробити інформаційний довідник для медіа на теми „Як уникати використання мови ворожнечі при підготовці журналістських матеріалів“».
Голова Асамблеї національностей України Ровшан Тагієв розповів про те, що його організація нещодавно виступила у парламенті із різким засудженням пропозицій деяких депутатів щодо обмеження прав національних меншин.
«Особливо це стосується питань освіти та мови», — сказав він.
Пан Тагієв закликав журналістів не вдаватися до самостійних інтерпретацій подій та дотримуватися толерантної манери під час їхнього висвітлення. Ровшан Тагієв також запропонував запровадити спеціальні квоти, які би надали можливість для безкоштовного навчання в університеті одній дитині з багатодітної ромської родини.
«Тоді цей студент стане добрим прикладом для своїх родичів та друзів, щоб вони теж навчалися, отримували освіту та виходили до культурного світського суспільства», — сказав Ровшан Тагієв.
Керівник ГО “Центр Права” Петро Бурлаченко сказав, що в Україні з часів Майдану загострились політичні суперечки. При цьому вони мають схильність до припинення виваженого діалогу із опонентами. За словами Петра Бурлаченка тенденція сьогодні зводиться до вибору “або ви погоджуєтесь із нами, або ми заведемо кримінальну справу”.
«Я проти колишньої влади, але вона прийняла державну програму щодо захисту прав ромського населення, і вона реалізовувалася, — сказав Петро Бурлаченко. — Сьогоднішня ж влада ігнорує реалізацію цієї стратегії. Ми розіслали по обладміністраціям запити щодо результатів виконання цієї стратегії, і всі вони були проігноровані».
Виконавчий директор Конгресу національних громад України Тетяна Мураткіна сказала, що її організація долучилася до розробки резолюції “Думайдану” тому, що вона вже понад п’ятнадцять років займається дитячими освітніми проектами, і один з них має назву “Джерела толерантності”.
«На жаль, часто проголошені права та свободи і принципи толерантності не реалізуються на практиці», — сказала Тетяна Мураткіна.
Вона також запропонувала розпочати вирішення проблеми з її озвучення.
Перший заступник Голови Ради національних спільнот України та президент татарських громад України Емір Валєєв розповів про те, що сьогодні всі національно-культурні товариства в Україні змушено політизувалися.
«Мені неприємно чути від деяких діячів заяви про те, що російська мова — це мова ворожнечі, — сказав Емір Валєєв. — У нас немає концепції національної політики у державі і це є головною проблемою».
Програмна директорка Ромського радіо Chiriklo та представниця Платформи для змін “Ре:Дизайн” Наталія Зіневич закликала активістів Думайдану знайти механізми для налагодження міжкультурного діалогу.
Ромська поетеса Рані Романі проголосила промову ромською мовою, сенс якої був у тому, що Україна — це батьківщина ромів.
На заході створили робочий текст резолюції учасників першого Думайдану на основі виступів та обговорень, а також оголосили конкурс на краще есе щодо вирішення озвучених питань. На першому Думайдані гості долучитися до дискусії і дізналися більше про історію ромського народу, зокрема і про такі трагічні її моменти, як нацистський геноцид в часи Другої світової війни. Присутні переглянули тизер документально-мистецького проекту про історії сучасних ромських жінок України, які розвінчують стереотипи і своїм прикладом демонструють успішність, професійну й особисту реалізацію. Перший Думайдан поклав початок річній дискусії і пошукам відповідей на запитання: як нам, людям з різних етнічних груп та різним культурним бекграундом налагоджувати міжкультурний діалог і ставати ближчими один до одного?
Після завершення заходу відкрився “вільний мікрофон” для гостей, а також неформальне обговорення за чашкою чаю.
Організатори проекту «Думайдан – 2017: гуртуймося біля шатра порозуміння»: Громадська спілка «Українська Гельсінська спілка з прав людини», Всеукраїнська спілка громадських організацій «Конгрес Ромен України», Міжнародний фонд «Відродження», МБФ Ромський жіночий фонд «Чіріклі», ГО Платформа для змін «Ре:Дизайн», Конгрес національних громад України, Асамблея національностей України, Рада національних спільнот України, Громадська організація «Центр Права», Міжнародна громадська організація «Інтернаціональний Союз». Проект реалізується за підтримки Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, Центру Української Культури та Мистецтв, Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України.
Захід організовано в рамках проекту з інституційної розбудови УГСПЛ за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні, а також за підтримки Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
