| Джерело: | https://helsinki.org.ua/articles/dumajdan-shyv-shatro-porozuminnya-u-chernihovi/ |
| Автор: | Олег Шинкаренко, журналіст Української Гельсінської спілки з прав людини |
Понад двадцять активістів-правозахисників зібралися в Освітньому домі прав людини у Чернігові, щоб взяти участь у дискусії та знайти шляхи до етнічного порозуміння в Україні.
29 липня проект «Думайдан-2017: гуртуймося біля шатра порозуміння» відвідав Освітній дім прав людини у Чернігові. Саме там відбувався кількаденний Освітній фест прав людини, і його учасники радо підтримали ініціативу колег.
Пошиття цього разу розпочалося із короткої вступної лекції журналіста Олега Шинкаренка, який розповів про свій досвід боротьби із мовою ненависті у медіа. На жаль, сьогодні навіть представники органів влади не розуміють, що національні питання є дуже примхливими: не можна ставитися до них без поваги. Так, прокуратура Волині розмістила на своєму сайті повідомлення про те, що організована злочинна група пограбувала мешканців чотирьох областей України на суму понад 2 мільйони гривень. Лише один раз у тексті цього повідомлення було згадано, що це зробила “група осіб ромської національності”. Цього явно не варто було робити, адже місцеві журналісти радо підхопили цю “пікантну” деталь і негайно розпочали розпалювати антиромську істерію. Видання «Волинь Post» передрукувало це повідомлення вже із іншим заголовком: «Гастролі по Україні: волинські цигани видурили 2,6 мільйона». У самому тексті новини слово “цигани” згадано тричі, а крім того наприкінці є ще й тег “цигани”, за яким можна знайти ще декілька матеріалів, більше половини з яких подають ромів у вкрай негативному світлі. До того ж текст супроводжує фотографія невідомої ромської жінки, яка явно не має жодного стосунку до описаних подій. Ще б пак! Пошук в Google видає, що воно було опубліковане ще рік тому на російському сайті Брянск Today. Аргумент людей, які спричиняють міжетнічну ворожнечу, такий: якщо деякі роми причетні до злочинності, то й всі роми є злочинцями також, адже вони залучені до так званої “етнічної злочинності”.
Протягом пошиття присутні правозахисники давали поради, як саме можна припинити міжетнічну ворожнечу. «Потрібно не боятися ромів і залучати їх до діалогу з іншими націями в Україні, тобто працювати з масами, — сказав вчитель історії з Миколаєва Євген Мороз. — У нас проводяться спільні конференції за участі ромів. Там з ними можна поспілкуватися і побачити, що вони зовсім не такі, якими їх зображають ромофоби».
Виконавчий директор благодійного фонду «Девора» Кіра Сиротенко розповіла, що її організація проводить регулярні тренінги проти дискримінації для освітян та соціальних працівників. «Я вважаю, що саме такі люди, які працюють із широкими масами населення, мають правильно ставитися до національних питань, одразу бачити прояви дискримінації та засуджувати їх, — сказала Кіра Сиротенко. — Люди мають критично ставитися до своїх думок та подій, які відбуваються навколо них. Тільки так можна зупинити поширення ксенофобії в українському суспільстві».
«Нам потрібні державні програми по соціалізації ромів, — сказала артистка оркестру та голова профспілки Національної опери України Ірина Корнілова. — Багато з них хотіли би отримати українські паспорти. Це означає, що вони хочуть інтегруватися у наше суспільство. Само по собі це не станеться, а отже держава має цьому допомогти».
Всі присутні домовились підтримувати зв’язок один з одним і надалі, повідомляти про факти дискримінації та спільно боротися проти них.
Організатори проекту «Думайдан-2017»: Громадська спілка «Українська Гельсінська спілка з прав людини», Всеукраїнська спілка громадських організацій «Конгрес Ромен України», Міжнародний фонд «Відродження», МБФ Ромський жіночий фонд «Чіріклі», ГО Платформа для змін «Ре:Дизайн», Конгрес національних громад України, Асамблея національностей України, Рада національних спільнот України, Громадська організація «Центр Права», Міжнародна громадська організація «Інтернаціональний Союз». Проект реалізується за підтримки Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, Центру Української Культури та Мистецтв, Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України.
