автор: Адвокат Сергій Заєць
Проблема юридичного (документального) забезпечення цивільних прав громадян, які проживають на території Криму, та «намібійський виняток»
Правозахисниками, які опікуються проблемами Криму та кримчан, зафіксовано низку порушень прав мешканців півострову, які пов’язані з оформленням документів. Через повне заперечення дійсності цих документів владою України виникають проблеми широкого спектру — від реєстрації факту народження до неможливості залишити територію півострову та виїхати на материкову частину України:
(а) відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків;
(б) аналогічним чином, відповідно до підпункту 3 п. 12.6 ст. 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони “Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» паспорт або інший проїзний документ особи, який був виданий компетентним органом держави-окупанта на території тимчасово окупованої території України, чи фізичної особи, яка постійно проживає або тимчасово перебуває на такій окупованій території, вважається недійсним (не дає права) на перетин адміністративного кордону ВЕЗ “Крим” та державного кордону України;
(в) відповідно до ст. 33 Конституції України громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну (хоча переміщення особи з території Криму на материкову частину можна розглядати як внутрішнє переміщення, яке, скоріше, охоплюється питанням свободи пересування, насправді правовий режим перетину адмінстративного кордону між Кримом та Херсонською областю більше схожий на перетин державного кордону. Окрім того, мешканці Криму можуть намагатися в’їхати на материкову частину України через інші пункти пропуску (наприклад, виїхавши через Керченську протоку до материкової частини Росії) — і тоді вони нічим не будуть відрізнятися від громадян України, що перебувають за кордоном);
(г) відповідно до консультативного висновку (Більш детально з цим документом можна ознайомитись за посиланням:http://www.icj-cij.org/docket/index.php?p1=3&p2=4&k=a7&case=53&code=nam&p3=4) Міжнародного Суду ООН (International Court of Justice (Міжнародний Суд є головним судовим органом ООН. Він вирішує на підставі міжнародного права юридичні спори між державами і надає консультативні висновки по юридичним питанням, які можуть перед ним поставити органи або спеціалізовані установи ООН. Більш детально див. за посиланям: http://www.icj-cij.org/homepage/ru/) по Намібії від 21 червня 1971 року (більш точна назва «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» (LEGAL CONSEQUENCES FOR STATES OF THE CONTINUED PRESENCE OF SOUTH AFRICA IN NAMIBIA (SOUTH-WEST AFRICA) NOTWITHSTANDING SECURITY COUNCIL RESOLUTION 276 (1970), Advisory Opinion of 21 June 1971) не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території:
«125. В целом, непризнание правительством Южной Африки территории не должно приводить к лишению народа Намибии любых преимуществ, вытекающих из международного сотрудничества. В частности, в то время как официальные действия, совершенные правительством Южной Африки от имени или в отношении Намибии после прекращения действия мандата являются незаконными и недействительными, эта недействительность не может быть применима к таким действиям как, например, регистрация рождений, смертей и браков. Однако такие действия могут быть признаны недействительными, если последствия их совершения могут причинить вред лицам, проживающим на территории» (в оригіналі цей текст звучить так: «In general, the non-recognition of South Africa’s administration of the Territory should not result in depriving the people of Namibia of any advantages derived from international CO-operation. In particular, while official acts performed by the Government of South Africa on behalf of or concerning Namibia after the termination of the Mandate are illegal and invalid, this invalidity cannot be extended to those acts, such as, for instance, the registration of births, deaths and marriages, the effects of which can be ignored only to the detriment of the inhabitants of the Territory»);
(г) На практиці у мешканців Криму виникають проблеми з підтвердженням тих юридичних фактів, які зазначені у наведеному консультативному висновку Міжнародного суду: не може бути належним чином підтверджено факти народження або смерті, факт укладення шлюбу, тощо. Це створює подальші проблеми (оформлення наступних документів дитини, оформлення спадщини, тощо (Спроби оформити, наприклад, свідоцтво про народження дитини українського зразка на материковій частині, натикаються на відмову відповідних органів, яка мотивована тим, що відповідний факт вже зареєстровано. Таку відмову слід вважати цілком правильною, бо подвійна реєстрація може привести до «юридичного роздвоєння» особи, коли у подальшому через використання різних свідоцтв про народження в Україні та в РФ буде створено дві юридичних історії).
Окрім цього, це створює перешкоди до повернення новонароджених дітей до України, неможливість підтвердження їх належності до громадянства України, тощо. Більше того, можливість повернення до України, всупереч положенням ст. 33 Конституції України, пов’язується не зі статусом громадянина України, а з наявністю документу, який цей факт підтверджує (В юридичному аспекті значення має саме статус, який не втрачається у разі втрати, наприклад, паспорта. Однак формулювання закону, навпаки, надають перевагу саме документу, та є надміру формальними). Це створює загрозу того, що повернення такого громадянина до України може стати неможливим.
Окрім того, до цих проблем наближаються питання визнання довіреностей, заяв та інших документів, що не мають характеру правочинів, повідчених нотаріусами на території Криму.
На жаль, під час підготовки відповідних документів законодавцями в Україні не було враховано міжнародний досвід врегулювання таких колізій, через що кримчани отримали проблеми, яких можна було б уникнути. Не всі питання, які зараз виникли, можуть бути вирішені. Але низки проблем можна було б уникнути, просто вивчивши та врахувавши накопичений досвід та напрацьовані під час попередніх конфліктів принципи.
Пропозиції:
1) змінити (доповнити) положення законів, які стосуються визнання дійсності документів, оформлених на території Криму, зробивши виняток для документів, що підтверджують цивільний стан особи (народження та походження, шлюб, смерть, зміна імені, тощо) та довіреностей, заяв та інших документів, що не мають характеру правочинів, повідчених нотаріусами на території Криму;
2) змінити положення закону, які передбачають можливість повернення громадян України на материкову частину України за умови пред’явлення паспорта, передбачивши механізм повернення до України громадян, які втратили документи (наприклад, механізм перевірки належності до громадянства України осіб, які не мають паспорта).
