Витяг з 4-го номеру інформаційного дайджесту безоплатної правової допомоги в Україні

Дата:

01.01.2015

Європейська практика правового захисту*

Україна зустрічає Новий 2015 рік в умовах збройного конфлікту, і перед адвокатами за цей рік постало багато нових запитань, зокрема, яким чином надавати ефективну правову допомогу пораненим військовослужбовцям, родичам зниклих без вісті та загиблих у зоні АТО, а також на анексованій Російською Федерацією території Криму?

Окрім національних механізмів вирішення порушених прав та свобод, можна використовувати і міжнародні, а саме звернення до Європейського суду з прав людини (далі – Суд), у якого є багата прецедентна практика вирішення питань, що виникають у ході збройних конфліктів в інших країнах: Туреччині, Іраці, Кіпрі, Чечні, Грузії тощо. Варто відзначити, нещодавно Українська Гельсінська спілка здійснила переклад інформаційного бюлетеня Суду «Збройні конфлікти», де можна знайти багато відповідей щодо можливих варіантів дій адвоката за таких умов. Наприклад, цією інформацією як прикладним інструментом користуються юристи Фонду стратегічних справ, на рахунку яких десятки звільнених з полону людей завдяки зверненню до Суду за Правилом 39 Регламенту Суду. Так, в одному із своїх інтерв’ю, директор Фонду стратегічних справ Української Гельсінської спілки адвокат Михайло Тарахкало розкрив практичні поради звернення на національному рівні, вказавши, що фонд готовий надавати безкоштовні консультації юристам в даному напрямку тапідтримувати фінансово тих, хто бажає звернутися до Суду. Зокрема, відповідно до Правила 39 Суд може вказати державі на необхідність застосування тимчасових заходів, тобто термінових заходів, які у відповідності до усталеної прецедентної практики Суду, застосовуються там, де є потенційний ризик спричинення непоправної шкоди життю чи здоров’ю людини. Поради як правильно звернутися до Суду за даним механізмом захисту можна знайти в Практичних інструкціях Суду.

NB! Дану прецедентну практику, основні принципи та підходи, можна використовувати і в умовах українського сучасного збройного конфлікту на Сході та окупованому Криму, а також при написанні заяви до Суду потрібно враховувати досвід інших країн, що уже пройшли подібні випробування, посилаючись на рішення Суду в цих справах. Наприклад, Хасан проти Об’єднаного Королівства Великобританії, № 29750/09, 16.09.2014 р.; Аль Нашірі проти Польщі, № 28761/11, 24.07.2014 р.; Рахімов проти Росії, № 50552/13, 10.07.2014 р.; Самбієва проти Росії, № 20205/07, 01.11.2011 р.;Бексултанова проти Росії, № 31564/07, 27.09.2011 р.; Мархабієва та інші проти Росії, № 26595/08, 21.06.2011 р.; Гірієва та інші проти Росії, № 17879/08, 21.06.2011 р.).

При написанні заяви до Суд за статтею 5 Конвенції можна користуватися також інформаційним бюлетенем Суду щодоТримання під вартою в поліції/ допомога адвоката; а також Керівництвом по застосуванню статті 5, де розкрито детально питання прийнятності заяв по статті 5 Конвенції, з посиланнями на рішення Суду в подібних справах. Зокрема, для встановлення порушення статті 5 Конвенції Судом беруться до уваги конкретна ситуація заявника, а також враховується ряд критеріїв, таких як строк перебування в місці несвободи, наслідки та порядок застосування даного заходу, також важливим є контекст, в якому було застосоване обмеження або позбавлення свободи заявника, враховуючи релевантні об’єктивні фактори: можливість залишити обмежений простір місця несвободи, ступінь нагляду та контролю за пересуванням заявника, ступінь ізоляції та можливість соціальних контактів.

Наразі в Європейському суді з прав людини знаходяться декілька заяв уряду України проти Російської Федерації щодо ситуації в зоні АТО та анексованому Криму, переклад інформаційного огляду щодо яких можна знайти на сайтіprecedent.in.ua.

*Суброзділ підготовано у співпраці із Українською Гельсінською спілкою з прав людини