Проблеми виконання рішень Європейського суду з прав людини на тимчасово не підконтрольних Україні територіях (виплата справедливої компенсації)

Проблеми виконання рішень Європейського суду з прав людини на тимчасово не підконтрольних Україні територіях (виплата справедливої компенсації)

Скарги до Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) надходили впродовж останніх років з різних регіонів України, в тому числі із Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та Донецької і Луганської областей. Лише з початку 2014 року було прийнято близько 20 рішень стосовно порушень прав людини, що відбувалися в цих регіонах.

Система виконання рішень Європейського суду передбачає вжиття заходів індивідуального та загального характеру. Заходи загального характеру це заходи, спрямовані на усунення можливості аналогічного порушення щодо інших осіб, тому вони не мають особливої прив’язки до конкретного регіону, а скоріше стосуються змін в законодавстві або правозастосовній практиці. Заходи індивідуального характеру стосуються безпосередньо заявника та його порушених прав. Вони включають в себе виплату справедливої компенсації та вжиття певних дій з боку органів державної влади (частіше за все перегляд справи національними судами, розслідування тортур, незаконне утримання в місцях позбавлення волі тощо).

Вже близько року території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частково Донецької і Луганської областей не є підконтрольними українській владі, через це виникає велика кількість питань стосовно виконання рішень Європейського суду в частині заходів індивідуального характеру.

Розглядаючи питання виплати справедливої компенсації можна виділити декілька нових проблем.

Відповідно до закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»[i]визначено, що держава має надіслати особі, на користь якої прийнято рішення Європейським судом, або її представнику повідомлення з роз’ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування. В цій заяві особа має зазначити банківські реквізити, на які здійснюватиметься перерахування коштів, оскільки допоки держава не отримає номер рахунку, на якій мають бути перераховані гроші, вона не зможе виконати своїх зобов’язань.

Тут виникає одразу декілька проблем. По-перше, особа може не знати, що по її справі винесено рішення. Поштове сполучення із вказаними територіями фактично відсутнє, а тому особа не отримає ні текст рішення від Європейського суду, ні повідомлення від держави. Ця проблема може біти вирішена силами самої особи, або її представника. Перш за все можливо самостійно відстежувати долю своєї справи на сайті Європейського суду http://hudoc.echr.coe.int/. І коли там з’явиться інформація, що рішення по вашій страві стало остаточним, Ви можете направити листа до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про виплату відшкодування. Відправлення кореспонденції з тимчасово не підконтрольних Україні територій є ускладненим, але загалом це можливо. І тут постає наступна проблема.

У заяві має бути зазначено рахунок, на який має здійснюватися виплата компенсації. На території міста Севастополь та Автономної Республіки Крим працюють банківські установи, але ці установи зареєстровані та діють у відповідності до російського законодавства на українській території, тому досить сумнівно, що держава Україна погодиться перерахувати гроші в банк, якій фактично діє на її території, але юридично не є банківською установою. Аналогічна ситуація спостерігається в Донецькій та Луганській областях, де створено банки самопроголошених республік, які також не є зареєстрованими у відповідності із українським законодавством. Вирішення цієї проблеми є набагато складнішим за попередню.

Мешканці Донецької та Луганської областей можуть виїхати на територію підконтрольну Україні, відкрити банківський рахунок, вказати його реквізити в заяві про виплату відшкодування, потім повернутися до дому, а за декілька місяців приїхати та зняти гроші. Здавалося б все досить просто, але цей шлях має багато перепон. Перш за все в’їзд та виїзд з непідконтрольної території здійснюється лише через пункти пропуску при пред’явленні паспортного документа і “перепустки” від Координаційних груп[ii]. Видача перепусток здійснюється протягом 10 діб в чотирьох населених пунктах, що знаходяться на підконтрольній Україні території. Іншими словами в’їзд та виїзд з районів не підконтрольних Україні є дуже ускладненим. Більш того, більшість банків мають ліміт на зняття готівки, а тому особа не зможе зняти всю суму в один день. Мати таку велику суму грошей готівкою є дуже небезпечним у вказаних районах, а розрахунок банківськими картками є неможливим.

Схожа ситуація спостерігається й по відношенню до осіб, що проживають на території Автономної Республіки Крим. В’їзд та виїзд з вказаної території не є проблемним, тому особи мають можливість вільно виїхати на підконтрольну Україні територію для оформлення рахунку. Але у відповідності до Постанов Національно Банку України № 699[iii] та 810[iv]відкрити банківський рахунок вони можуть лише за наявності передбаченої законодавством України довідку, що засвідчує її проживання на материковій частині України. У зв’язку з Постановою Кабінету Міністрів України № 79[v]особа, що фактично не проживає на підконтрольній Україні території отримати таку довідку не може, а отже й відкрити рахунок в неї також немає можливості. Відповідно за відсутності рахунку немає й грошей від держави.

Отже, особи, що проживають на вказаній території фактично позбавлені можливості самостійно отримати від держави свої кошти. Але все ж таки існує декілька можливих шляхів вирішення описаної проблеми.

Перший спосіб може бути використано особами, в справах яких ще не винесено Європейським судом рішення. В цьому випадку заявник, або його представник, можуть звернутися до Європейського суду з проханням зазначити в рішенні, що гроші мають бути перераховані не на рахунок заявника, а іншої особи, наприклад представника або родича, які проживають на території підконтрольній Україні. Даний спосіб не надає жодних гарантій, що Європейський суд вчинить так, як ви його просите.

Другий спосіб також передбачає поїздку особи на підконтрольну Україні територію. Особа, може видати довіреність на ім’я іншої особи, якій вона довіряє та яка постійно проживає на підконтрольній Україні території. Але й в цьому випадку відкритим залишається питання перевезення досить великої суми коштів через адміністративні кордони.

Таким чином, наразі в осіб, що проживають на території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частково Донецької і Луганської областей, яка не є підконтрольною українській владі фактично не мають можливості отримати компенсацію від держави за рішенням Європейського суду самостійно.