Спізнілий перегляд судового рішення

Опис проблеми

До 2008 року Кодекс не надавав особі, яка визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, такого привілею, як апеляційне оскарження судового рішення. Хоча в Кодекс у 2008 році, на виконання рішень Європейського суду (посилання на Гурепку) внесли зміни, які надали право на оскарження, подання апеляції не призупиняло негайного виконання рішень про адміністративний арешт.

Законодавець, як і раніше, розглядав адміністративний арешт як незначне покарання, хоча вже в попередніх справах Суду воно розглядалось як «кримінальне».

Саме через «кримінальний» характер цього покарання справа Швидка проти України розглядалась крізь призму статті 2 Протоколу 7 до Конвенції, хоча заявниця була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення і отримала покарання у вигляді 10 діб адміністративного арешту. Рішення набуло чинності і було звернуте до виконання негайно.

Такий спізнілий розгляд апеляційної скарги практично звів нанівець значення апеляційного оскарження. На думку Суду судовий перегляд заходу, строк дії якого на час перегляду закінчився або майже закінчився, є безглуздим.

Справа Швидка проти України виявила системну проблему Кодексу – беззмістовність апеляційного оскарження в умовах негайного виконання рішення суду першої інстанції у справах про адміністративний арешт.

До сьогодні Кодекс за значну кількість правопорушень передбачає адміністративний арешт, і кожне призначення такого покарання є потенційною загрозою порушення статті 2 Протоколу 7 до Конвенції.

Що слід зробити державі на виконання рішення

Для вирішення проблеми слід змінити законодавство про адміністративні правопорушення, щоб апеляційне оскарження мало сенс. Регулювання апеляційного оскарження рішення про адміністративний арешт має бути подібним до того, яке використовується у кримінальному судочинстві.

Рішення має набувати чинності після спливу строку на оскарження, або після залишення його в силі апеляційною інстанцією.

Таке регулювання несе певну небезпеку, оскільки у разі, якщо апеляційна інстанція залишить рішення про арешт в силі, то виконання цього рішення може настати через значний час, що стане додатковим несприятливим фактором для покараної особи. Для мінімізації такого ризику можна передбачити можливість для обвинуваченого повідомити після винесення рішення судом першої інстанції про свою відмову від апеляційного оскарження. У такому разі виконання покарання починається негайно.

Також, враховуючи особливості процесу про адміністративні правопорушення, буде розумним скоротити загальні строки для подання апеляції та апеляційного розгляду.

Для запобігання навантаженню судів, можливо виключити апеляційне оскарження для випадків, що не становлять «кримінальне правопорушення» у значенні практики Європейського суду.

Детальніше з пропозиціями і підготовленими законопроектами можна ознайомитись тут.

Що зроблено державою на виконання рішення

Для вирішення проблеми до цього часу нічого не зроблено.

Наші законодавчі пропозиції

(У нас тут є підготовлені законопроекти)

В частині першій статті 294 КУпАП слід виключити слова «за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу», виклавши це положення у наступній редакції:

«Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скарга не подана. У разі подання апеляційної скарги, набрання чинності постановою суду зупиняється до рішення апеляційної інстанції».

Стаття 326 КУпАП має бути виключена.

Рішення ЄСПЛ

Швидка проти України

Порушення

Право на оскарження судового рішення в кримінальних справах ­- Стаття 2 Протоколу 7 до Конвенції

Дотичне національне законодавство

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) (чи потрібно?)