Петро Любченков: в Одесі багато чиновників є прибічниками Кремля

15.04.2016
автор: Олег Шинкаренко, журналіст Української Гельсінської спілки з прав людини
джерело: hromadskeradio.org

Росіянин Петро Любченков доводить, що не всі українські чиновники усвідомили зміни, що відбулися у стосунках України з Росією

У серпні 2014 року росіянин Петро Любченков розмістив на своїй сторінці Вконтакте постер із написом «Кубань: этнические украинцы Кубани просят Украину и мировое сообщество защитить их от притеснений и русского шовинизма. Кубань требует присоединения к Украине — исторической Родине!». Неприємності у Петра розпочалися майже одразу.

Петро Любченков: «Стали писать на меня заявления в полицию и ФСБ различные жители Краснодара о том, что они обнаружили кто «украинского шпиона», кто «бандеровца». Одно из этих заявлений подействовало: меня задержала полиция».

Постер, який розмістив Петро Любченков Вконтакте

На перший раз Петро отримав десять діб за гратами за, його словами, сфабрикованим звинуваченням.

Петро Любченков: «После того, как я вышел, я решил, что нужно уехать, потому что иначе невозможно там жить».

Петро Любченков. Авторські права: «Громадське радіо»

В Україні він зупинився в Одесі, де попросив притулку в Держміграційній службі , але неприємності продовжилися і там.

Витяг із листа Держміграційної служби України до прокуратури Одеської області від 30 вересня 2014 року:

«іноземець повідомив про власне переслідування, яке виникло в силу власної незгоди із зовнішньою політикою РФ. Разом з тим, аналіз інформації по країні походження іноземця встановив, що особа віднесена до числа екстремістів або терористів на території РФ».

Для того, аби переконати Одеську прокуратуру, що Любченков дійсно терорист, Держміграційна служба України надіслала посилання на сайт newsru.ua.

Оскільки запит з Росії про видачу Любченкова не міг би грунтувався на жодних звинуваченнях, то у лютому 2015 року у Краснодарі це виправили. Витяг із постанови Октябрьського районного суду міста Краснодара від 11 лютого 2015 року:

«Любченков П.П. обвиняется в совершении публичных призывов к осуществлению действий, направленных на нарушение территориальной целостности Российской Федерации с использованием информационно-телекоммуникационной сети Интернет».

Невдовзі після цього Росія звернулася до України із відповідним проханням. Витяг з листа Генпрокуратури Російської Федерації до Генпрокуратури України від 2 грудня 2015 року:

«Согласно имеющейся информации, в настоящее время Любченков П.П. установлен на территории Одесской области Украины. На основании вышеизложенного… прошу заключить под стражу и выдать гражданина Российской Федерации Любченкова Петра Павловича… для привлечения к уголовной ответственности».

Витяг з листа Генпрокуратури України до прокуратури Одеської області від 7 грудня 2015 року:

«… направляю належно засвідчені копії запиту російської сторони і доданих документів та доручаю проведення екстрадиційної перевірки обставин, що можуть перешкоджати видачі Любченкова П.П. У разі відсутності вказаних обставин необхідно організувати підготовку клопотання до суду про застосування до Любченкова П.П. екстрадиційного арешту».

Адвокат Петра Любченкова, котрий співпрацює з Українською Гельсінською спілкою з прав людини, Андрій Лещенко вважає дії України кричущим порушенням прав біженців.

Андрій Лещенко. Авторські права: «Громадське радіо»

Андрій Лещенко: «Це дуже велике порушення і Конвенції про права біженців, і Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод».

Чому ж так сталося?

Петро Любченков: «В Одессе очень много чиновников исповедуют про-российские взгляды, они сторонники Путина, России, Кремля. У Украины продолжает действовать прямой договор с Россией об экстрадиции. Получается, что идет война, а (одесские чиновники — О.Ш.) официально сотрудничают с ФСБ. Те присылают запросы, а прокуратура и полиция украинские выполняют эти запросы. Кого допрашивают, кого — ловят и высылают. В законе о беженцах и в Конвенции о беженцах говорится о конфиденциальности информации и, передав России, что они меня нашли здесь, они нарушили этот закон. Самое неприятное, что официально миграционная служба Украины заявляет, что Россия — это правовое демократическое государство, где никто никого не преследует».

На жаль, статистика щодо російських біженців в Україні дуже невтішна. Юрист Олексій Скорбач звернувся до Державної міграційної служби України із запитом щодо кількості таких осіб та рішенням, які були прийняті щодо їхньої долі. У період з 2013 по квітень 2016 року до Держміграційної служби звернулися за захистом 259 громадян Російської Федерації. З них біженцями було визнано тільки дванадцять, а особами, які потребують додаткового захисту — лише шість.