Зміст
Рішення ЄСПЛ:- Охрименко проти України
Порушення:
- Застосування наручників до осіб, що перебувають під охороною правоохоронних органів (стаття 3 Конвенції)
Опис проблеми
Ще з часів Радянського Союзу поводження із засудженими не відповідало міжнародним стандартам. Застосування фізичного та психічного впливу, металеві грати, наручники до ослабленої особи були нормальними явищами пенітенціарної системи. При цьому співробітники пенітенціарних установ, правоохоронних органів дуже рідко притягались до відповідальності за порушення правил поводження із засудженими або підозрюваними і згодом це переросло у неконтрольовану ситуацію, коли для співробітників правоохоронних органів є нормальним застосовувати фізичний або психічний вплив з метою визнання вини з боку підозрюваного, з метою запобігти зверненню до начальника тієї чи іншої установи зі скаргою на співробітника установи. В результаті ситуації, що склалась, у суспільстві дуже високий рівень недовіри до правоохоронних органів, а пенітенціарні установи розглядаються не як установи для перевиховання злочинців, а камери для катувань та принижень.
У справі «Охріменко проти України» заявник, що хворів на рак у тяжкій стадії знаходячись у лікарні перебував у наручниках під охороною чотирьох співробітників органів виконання покарань. При цьому заявник був після операції цілком послабленим і навіть не міг встати з ліжка, вже не кажучи про спроби втекти з лікарні.
Суд зазначив, що, хоча заявник відмовився від обстеження та лікування і вживав нецензурні лайки стосовно працівників лікарні, немає жодних свідчень, щоб він коли-небудь поводився агресивно або намагався втекти. Крім того, той факт, що заявника постійно охороняли троє працівників СІЗО, не був предметом спору між сторонами. До того ж на момент госпіталізації заявник хворів на рак у запущеній стадії, а після операції та подальшого курсу радіотерапії був ослаблений. Отже, Суд вважав, що застосування до заявника наручників з міркувань безпеки не могло бути виправданням і, враховуючи поганий стан його здоров’я, таке поводження слід було розглядати як нелюдське і таке, що принижує гідність.
Що слід зробити державі на виконання рішення
Не дивлячись на те, що рішення Суду набуло статусу остаточного у 2010 році, план дій від українського уряду досі не був направлений до Комітету Міністрів Ради Європи. У зв’язку з цим протягом 5 років Україна продовжує бездіяти.
Суд наголошував на тому, що при застосуванні наручників з боку державних агентів вони мають, перш за все, враховувати мету такого застосування і тоді аналізувати чи дійсно такий спосіб підійде у конкретній ситуації.
Що зроблено державою на виконання рішення
До Комітету Міністрів Ради Європи з боку українського уряду не надходило звіту про здійснені роботи та заходи на виконання рішення ЄСПЛ.
Проте Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини повідомив, що на виконання рішення «Охріменко проти України», Державна пенітенціарна служба України розробляє проект Порядку тримання та охорони осіб, взятих під варту, засуджених до арешту, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі в закладах охорони здоров’я, який буде затверджено наказом Міністерства юстиції України. За повідомленням Урядового уповноваженого, даний проект буде регулювати порядок застосування наручників в закладах охорони здоров’я до осіб, взятих під варту та засуджених.
Однак даний проект досі не затверджено, змін до законодавства не внесено.
Наші законодавчі пропозиції
На нашу думку, Порядку тримання та охорони осіб, взятих під варту, засуджених до арешту, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі в закладах охорони здоров’я (далі – Порядок) буде недостатньо для повного виконання рішення ЄСПЛ «Охріменко проти України». Даний захід не зможе запобігти подальшим зверненням громадян України до Європейського суду, тому що Порядок регулює правила застосування наручників до осіб лише у закладах охорони здоров’я. І не дивлячись на те, що справа «Охріменко проти України» стосується саме закладу охорони здоров’я, такі порушення можуть мати місце і в інших місцях.
Основним фактором, який необхідно враховувати при застосуванні наручників до особи з боку агентів держави є мета, яку переслідує державний агент. І якщо мета не відповідає застосовуваному заходу, його не можна застосовувати. Саме такий принцип має бути покладений у основу Порядку про затвердження правил застосування наручників.
Також мають проводитись освітні заходи для співробітників правоохоронних органів та установ Державної пенітенціарної служби України щодо правил застосування наручників до осіб.
