Дата: | 26.01.2016 |
Автор: | Олега Шинкаренко, журналіст Української Гельсінської спілки з прав людини |
Продовжуємо серію історій успіху випускників першого освітнього курсу Програми Мережі Будинків прав людини в Україні 2013 року: історія тринадцята
Виконавчий директор «Чернігівського громадського комітет захисту прав людини» Віктор Тарасов отримав технічну та юридичну вищі освіти, але шлях правозахисника він обрав прямо зі студентської лави.
Коли в непрості часи кінця 1990-х років Віктор закінчив школу, то конкретних перспектив у виборі вищої освіти він не бачив. Спочатку з’явилося рішення «диверсифікувати» свої навички та плани, тобто отримати про всяк випадок одразу дві вищих освіти: інженерну та юридичну. Але пізніше, вже в процесі навчання, він зрозумів, що технічна сфера не дуже його цікавить, тому зосередився на юридично-громадському напрямку.
“В правозахисну сферу мене привели збіг обставин та бажання бути незалежним в своїх діях від державних або комерційних рамок, – пригадує Віктор. – Спочатку я працював волонтером, потім – юристом. У правозахисті мене привабила різна система стосунків із клієнтом, який звертається за безоплатною правовою допомогою, а саме – відсутність договірних відносин, матеріальної зацікавленості. На мою думку, це надає можливості стати на сторону клієнта, зрозуміти його проблеми”. Звісно, ця начебто безоплатна діяльність насправді компенсується коштами донорів та міжнародних організацій. Але це, на думку Віктора, дозволяє правозахиснику мати певну незалежність від зовнішніх обставин.
Не в останню чергу молодий юрист зробив свій вибір і завдяки тому, що така професія надала можливість долучитися до сфери діяльності відомих правозахисників – Євгена Захарова, Аркадія Бущенка, Дмитра Гройсмана, які своїм прикладом ще більше спонукали його працювати в сфері охорони прав людини.
Віктор зазначає, що він не є адвокатом в повному сенсі цього терміну, бо лише координує роботу юристів, які працюють в громадській приймальні правозахисної організації та надають безоплатну правову допомогу вразливим верствам населення. Наразі серед них особливо виділяються дві пріоритетні цільові групи: учасники АТО та вимушені переселенці.
“За підтримки УГСПЛ ми ініціювали та супроводжуємо в Європейському суді з прав людини кілька справ чернігівських військовослужбовців, які кілька місяців провели в полоні бойовиків, – розповідає Віктор Тарасов. – Також в рамках ініціативи УГСПЛ ми здійснюємо документування порушень прав людини, пов’язаних з конфліктом на Донбасі”. Суть цієї ініціативи полягає в тому, щоб зафіксувати будь-які порушення прав на життя, свободу від катувань, майнових прав тощо. Таке документування є надзвичайно важливим кроком для здійснення правосуддя в національних та міжнародних інстанціях в майбутньому. Віктор вважає, що треба не лише займатися правовою допомогою конкретній людині, а спільно з усіма профільними організаціями сформувати дієву модель такої практики.
«Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» є співзасновником та членом Української Гельсінської спілки з прав людини ще з 2004 року. “Саме тому я був одним із перших, хто дізнався про дистанційний курс для адвокатів для та правозахисників від УГСПЛ, – каже Віктор. – Я знаю, що був дуже щільний конкурс для участі в цьому навчанні. Тому я дуже вдячний Аркадію Петровичу Бущенку за довіру та можливість взяти участь у програмі”.
Віктор також є громадським монітором Національного превентивного механізму (НПМ) на базі Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з 2012 року. “Участь в цьому дистанційному курсі допомогла мені більш фахово орієнтуватися у фіксуванні порушень прав людини в місцях позбавлення волі, – розповідає правозахисник, – зокрема, в контексті порушень заборони катувань та нелюдського поводження в розумінні статті 3 Європейської конвенції з прав людини”.
У нас на сайті опубліковано уже дванадцять історій успіху з даної серії:
адвоката Катерини Галенко: /?p=4631,
адвоката Дмитра Жарого: /?p=4320,
адвоката Олександра Заруцького: /?p=4645,
адвоката Дмитра Гудими: /?p=4497,
адвоката Олени Ащенко: /?p=4655,
адвоката Сергія Зайця: /?p=4659,
адвоката Олени Сапожнікової: /?p=4669,
адвоката Андрія Кадочнікова: /?p=391,
юриста-правозахисника Андрія Андросова: /?p=373;
адвоката Тамари Мальованої: /?p=4365;
виконавчого директора Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги Віталія Місяця: /?p=4371.
Проект Мережі Будинків прав людини «Міжнародне право для захисту громадських інтересів. Дистанційне навчання адвокатів правам людини» спрямований на поглиблення знань та навичок адвокатів в міжнародному захисті прав людини, здійснюється з 2009 року. На даний час проект діє в Азербайджані, Білорусі, Молдові, Росії та Україні. Проект впроваджується в Україні Українською Гельсінською спілкою з прав людини з 2012 року. Наразі за цією програмою пройшли навчання вже 375 правозахисників, адвокатів та юристів з 6 країн. Випускники програми – це успішні юристи, які захищають права не лише українців, але й громадян інших країн.