Надмірне покарання за розповсюдження недостовірної інформації

Зміст

Рішення ЄСПЛ:
- Ляшко проти України
Порушення:
- Свобода вираження поглядів Стаття 10 Конвенції
Дотичне національне законодавство:
- Кримінальний кодекс України

Опис проблеми

Законодавству України, яке стосується свободи вираження поглядів не вистачає чіткості, а контролюючій журналістиці – гарантій від свавілля влади.

Проблема свободи вираження поглядів завжди мала місце в Україні. Й сьогодні тиск на журналістів з боку держави продовжується. Суди часто не приділяють достатньо уваги тому, щоб розмежувати факти та оціночні судження, через що журналісти (видання) опиняються у ситуаціях, коли майже не мають можливості виграти судовий спір.

У справі Ляшко проти України, заявник був редактором газети «Політика», яка публікувала викривальницькі статті щодо високопосадовців в Україні. Через ряд оприлюднених статей, національний суд призначив заявникові 2 роки позбавлення волі умовно та заборонив займати посади у виданнях ЗМІ.

Суд визнав, що судження заявника були оціночними та використовувалися у процесі публічних дебатів, а тому не піддавалося доказуванню. На думку Суду, втручання Генеральної прокуратури у справу заявника було необґрунтованим. Крім того, описання, зроблене журналістом було саркастичним та зроблено у загальних термінах і тому читачі могли зрозуміти це твердження як перебільшення.

Щодо інших сатей заявник, то Суд зазначив, що п. Ляшко відтворював у них те, що по суті казали інші, або ж те, про що обґрунтовано можна було робити висновок з тих подій, які з певним ступенем ймовірності мали місце. Вимога доводити правдивість цих тверджень таким чином була необґрунтованою.

Суд погодився з тим, що усі чотири статті було написано у вкрай гострих термінах. Проте, зважаючи на той факт, що вони стосувалися предмету нагального суспільного інтересу та конкретних публічних постатей і політиків, Суд зауважив, що мова цих статей не могла розглядатися як надмірно гостра.

Засудження заявника та застосування до нього покарань у вигляді позбавлення волі строком на два роки і позбавлення права займати посади у сфері ЗМІ, зроблені національним судом після кількарічного розгляду, могли мати «жахливі наслідки» для свободи вираження його поглядів.

Така ситуація не була змінена в апеляційній інстанції, в результаті чого засудження п. Ляшка було підтверджено. Покарання не були виконані частково через причини процедурного характеру, а частково внаслідок декриміналізації у новому Кримінальному кодексі України діянь, поставлених у вину заявнику.

Таким чином, ступінь покарання заявника була надмірною.

Що слід зробити державі на виконання рішення

Практика національних судів й досі виходить з того, що судами не аналізуються конкретні випадки  та обставини у кожній конкретній справі.

Задля уникнення цієї ситуації судова система України потребує глибокого реформування. Наразі Україна реформує судову систему. У Верховній Раді України перебуває на розгляді законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя).

З огляду на вимоги Конвенції, органи влади мають забезпечувати, щоб санкції за подібних обставин були пропорційними тяжкості вчинених дій, публікація та розповсюдження цих рішень серед всіх судів та прокуратур виглядає відповідним заходом. До того ж необхідно проводити спеціалізовані тренінги щодо зазначеної та суміжних проблем.

Що зроблено державою на виконання рішення

В національному законодавстві вже декриміналізували статтю, що застосовувалась до заявника. Більш того, Цивільний кодекс України містить нове правило щодо тягаря доказування у справах про дифамацію, а саме тепер саме позивач має доводити, що його честь, гідність та ділова репутація були зачеплені.

Резолюцією CM/ResDH(2008)30 Комітет Міністрів вирішив, що уряд України вчинив достатні дії для виконання даного рішення ЄСПЛ.