| Дата: | 30.04.2010 |
| Джерело: | Центр правовой помощи жертвам пыток и жестокого обращения |
| Автор: | Верховный Суд Украины |
УХВАЛА
ВерховнийСуд України на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України:
під головуванням Першого заступника голови
Верховного Суду України Пилипчука П.П.
за участю заступника Генерального
прокурора України Кудрявцева В.В.
захисника засудженого – адвоката Бущенко А.П.
розглянула 30 квітня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за клопотанням прокурора Житомирської області та захисника засудженого – адвоката Бущенка А.П., внесеними за поданням п’яти суддів, про перегляд у порядку виключного провадження вироку судової колегії в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області від 11липня 2002 року та ухвали колегії суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах від 10 жовтня 2002 року щодо Шабельника Д.Г.
Зазначеним вироком
ШАБЕЛЬНИК Дмитро Григорович, 1979 року народження, раніше не судимий, –
засуджений:
за ст. 115 ч. 2 п. п. 2, 3, 6, 9, 13 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ст. 146 ч. З КК України на 10 років позбавлення волі;
за ст. 147 ч. 2 КК України на 15 роківпозбавленняволі;
заст. 187 ч. 4 КК України на14років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ст. 189 ч. 4 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно Шабельнику Д.Г. визначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 10 жовтня вирок залишений без змін.
Шабельника засуджено за вчинення таких злочинів.
23 жовтня 2001 року в другій половині дня Шабельник Д.Г з корисливих мотивів під вигаданими причинами проник у квартиру № 32 будинку № 5наМайдані Рад у м. Житомирі, в якій проживала КальченкоЗ.О. Упомешканні Шабельник Д.Г. наставив на Кальченко З.О. пневматичний пістолет,який останній сприйняла як справжню зброю, й, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я, став домагатися видачі грошей. ЗаприпущеннямШабельник Д.Г., ці гроші мали бути в Кальченко З.О., оскільки незадовго до цього вона в місцевій газеті зробила оголошення про бажання купити квартиру.
Після запевнень Кальченко З.О. про відсутність у неї грошей, оскільки повідомлення в газеті вона дала на прохання своєї знайомої, ШабельникД.Г., усвідомлюючи безрезультатність свого наміру, побоюючись можливості звернення Кальченко З.О. до правоохоронних органів, вирішив вбити її щоб приховати скоєний ним злочин.
З цією метою він зв’язав потерпілій руки клейкою стрічкою,накинув їй на шию зашморг із мотузки, яку приніс із собою, та затягнув його. Потім ножем двічі перерізав горло.
Смерть Кальченко З.О. настала від різаних ран шиї з пошкодженнями стравоходу, гортані, правої загальної сонної артерії, що ускладнилися великою крововтратою.
3 грудня 2001 року о 13 год. 30 хв. на міжповерховійсходовій клітині під’їзду будинку № 7 на Майдані Перемоги в м.Житомирі ШабельникД.Г. перестрів малолітню Семенькову Г.В., 16 травня 1991 року народження вік якої йому, як сусідові, був достеменно відомий. Обманним способом він завів її до себе в квартиру № 53, й, таким чином, викрав з тим, щоб потім примусити батька дитини – приватного підприємця, виплатити викуп в особливо великому розмірі.
У квартирі Шабельник Д.Г. накинув на шию Семеньковій Г.В. приготовлену ним мотузку, затягнув її кінці й умисно вбив потерпілу.
Того ж дняШабельникД.Г. підготував анонімного листа батькам вбитоїз вимогою сплатити20 000 доларів США за нібито звільнення їх дочки – заручниці. Коли ця вимога була виконана, привласнив означену суму грошей виконана, Шабельник Д.Г.
У клопотанні прокурора Житомирської області,яке поданнямп’яти суддів підтримано в повномуобсязі, ставитьсяпитання прозміну судових рішень щодоШабельникаД.Г.у зв’язкуз порушенням його права на захист і виключення з переліку доказів обвинувачення по епізоду вбивства Кальченко З.О., на які суд послався у вироку, показання Шабельника Д.Г., дані ним на досудовому слідстві на допиті як свідка та привідтворенні обстановкиі обставин події.
Така позиція мотивована тим, що рішенням Європейського суду з прав людини (далі – Суд) від 19 лютого 2009 року у справі за звинуваченням Шабельника Д.Г. було констатовано порушення пунктів 1, 3 (с) ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі – Конвенція). Порушення полягають у тому, що обвинувачення Шабельника Д.Г. у вбивстві Кальченко З.О. ґрунтується на недостовірних, одержаних з недотриманням його права на мовчання та права не свідчити проти себе доказах, оскільки Шабельник Д.Г. при цьому був позбавлений можливості здійснюватизахист своїх прав і законних інтересів за допомогою захисника, обраного на власний розсуд.
Захисник БущенкоА.П. у своєму клопотанні, яке поданням суддів підтриманечастково, просить скасувати судові рішення у повному обсязі, посилаючись на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, яківстановлені рішенням Європейського Суду з прав людинивід 19 лютого 2009 року у справі “Шабельник проти України”і полягають у недотриманні прав Шабельника Д.Г. зберігати мовчання, не свідчити проти себе, захищати себе за допомогою обраного ним захисника та на обов’язкову участьзахисника.
Показання Шабельника Д.Г, які він під час досудового слідства дав на допиті як свідок й які були покладені в основу висновку про його винуватість у розбійному нападі та вбивстві Кальченко З.О., отримані з порушенням ст. 6 Конвенції, що констатував Суд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Верещак В.М. пояснення захисника – адвоката Бущенка А.П. про скасування судових рішень щодо Шабельника Д.Г., думку прокурора Кудрявцева В.В., яким підтримав клопотання прокурора Житомирської області про виключення з мотивувальної частини судових рішень посилання як на доказ винуватості Шабельника Д.Г. в умисному вбивстві Кальченко З.О. його показання в якості свідка від 15 лютого 2002 року та протокол відтворення обстановки обставин події за участю Шабельника Д.Г. від 16лютого 2002 року, оскільки ці докази за рішенням Європейського суду з прав людини зібрані з порушенням права Шабельника Д.Г. на захист; одночасно він вважав, що у справі зібрано достатньо інших доказів, які підтверджують винуватість Шабельника Д.Г. в умисному вбивстві Кальченко З.О., а тому, на його думку, немає підстав для скасування судових рішень щодо Шабельника Д.Г. повному обсязі, як про це ставиться питання у клопотанні захисника Бущенка А.П. – судді Судової палати в кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України обговоривши доводи клопотань прокурора і захисника, перевіривши матеріали справи та, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, постановлене у справі щодо Шабельника Д.Г., вважають, що клопотання прокурора Житомирської області і захисника – адвоката Бущенка А.П. підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі – Закону) та ч. 1 ст. 46 Конвенції рішення Суду є обов`язковим для виконання Україною.
Згідно зі ст. 1 Закону під виконанням рішення Суду, крім іншого, розуміється виплата стягувачу відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру.
Додатковими заходами індивідуального характеру відповідно до ст.10 Закону є відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього стану, який стягувач мав до порушення Конвенції, яке здійснюється, зокрема, шляхом повторного розгляду справи судом, включаючи, відновлення провадження у справі.
Такий спосіб сатисфакції передбачений і п. 64 конкретного рішення Суду у справі «Шабельник проти України».
Як видно з вироку, суд першої інстанції на підтвердження винуватості Шабельника Д.Г. в умисному вбивстві Кальченко 3.0. як на докази його вини послався на протокол допиту його в якості свідка від 15 лютого 2002 року та протокол відтворення обстановки і обставин події за участю Шабельника Д.Г. від 16 лютого 2002 року.
Відповідно до ст. 363 КПК України в редакції, що була чинною на час розгляду справи в касаційному порядку у Верховному Суді України, касаційний суд мав перевірити законність і обґрунтованість вироку за наявними у справі, додатково поданими матеріалами в повному обсязі. Зокрема суду належало з’ясувати, чи в установленому законом порядку були зібрані докази, на підставі яких Шабельника Д.Г. було визнано винним у вчиненні умисного вбивства Кальченко З.О.
Колегія суддів Судової палати в кримінальних справах Верховного Суду України, однак, цих приписів закону не виконала і свій висновок про обґрунтованість вироку зробила на підставі тих доказів, на які послався у вироку суд першої інстанції, у том числі й тих, що, як встановив Європейський суд з прав людини, були отримані з порушенням права Шабельника Д.Г. на захист.
У зв’язку з таким істотним порушенням кримінально-процесуального закону, ухвалуколегії суддів Судової палати в кримінальних справах Верховного Суду України від 10 жовтня 2002 року щодо Шабельника Д.Г. скасувати,а справу направити на новий касаційний розгляд.
Новий касаційний розгляд справи належить здійснити з дотриманням всіх вимог КПК України.
Напідставі наведеного, керуючись ст.ст. 4004, 40010 КПК України, Верховний Суд України
Ухвалив
клопотання прокурора Житомирської області та захисника засудженого Шабельника Д.Г. – адвоката БущенкаА.П. задовольнити частково.
Ухвалу колегії суддів Судової палати в кримінальних справах Верховного Суду України від 10 жовтня 2002 року щодо Шабельника Д.Г. скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд.
Головуючий П.Пилипчук
Суддя-доповідач В.Верещак
