Андрій Куликов: «Волинь Post» порушує стандарти етичної журналістики»

Джерело: https://hromadskeradio.org/programs/prava-lyudyny/eksperty-prokuratura-ta-sayt-volyn-post-rozpalyuyut-romofobiyu
Автор: Олег Шинкаренко

Журналісти так “покращили” повідомлення на сайті Прокуратури Волинської області, що воно перетворилося на агітацію проти ромів.

Неприємності почалися 7 липня, коли Прокуратура Волині розмістила на своєму сайті оце повідомлення. В ньому йдеться про те, що організована злочинна група пограбувала мешканців чотирьох областей України на суму понад 2 мільйони гривень. Лише один раз у його тексті згадується, що це зробила “група осіб ромської національності”.

Видання “Волинь Post” передрукувало це повідомлення 8 липня вже із іншим заголовком: «Гастролі по Україні: волинські цигани видурили 2,6мільйона». У самому тексті новини слово “цигани” згадано тричі, а крім того наприкінці є ще й тег “цигани”, за яким можна знайти ще декілька матеріалів, більше половини з яких подають ромів у вкрай негативному світлі. До того ж текст супроводжує фотографія невідомої ромської жінки, яка явно не має жодного стосунку до описаних подій. Ще б пак! Пошук в Google видає, що воно було опубліковане ще рік тому на російському сайті Брянск Today і не на ньому одному. 

Анатолій Котлюк // Громадське Волинь

Анатолій Котлюк
Громадське Волинь

Головний редактор «Волинь Post» Анатолій Котлюк ​на питання, чи ця жінка скоювала злочини, про які йдеться у статті, відповів так: «Ні, це ілюстративний знімок». То виходить, що це, м’яко кажучи, не зовсім правда. Виходить, що для ілюстрації злочинів одних людей співробітник “Волинь Post” поставив фотографію жінки, яка невідомо, звідки взялася, і невідомо, чи вона взагалі вчиняла злочини. На питання, чому саме він обрав це фото для ілюстрації матеріалу, Анатолій Котлюк відповів: «А хіба на фотографії не особа ромської національності?»

Прекрасно! За такою логікою для ілюстрації вчинків якось одного українця можна поставити фотографію будь-якого іншого українця. Перемогла у Євробаченні Руслана — ставимо фото Алли Кудлай. Але ж є ще питання порушення журналістських стандартів: коли виноситься у заголовок, що це зробили саме роми, саме цигани. Хіба можна так робити? На це Анатолій Котлюк відповів так: «Та ні, у нас на Волині всі кажуть “цигани”.

На питання, чи це не може призвести до ненависті до всіх ромів, які живуть на Волині Анатолій Котлюк відповідає так: «Ні, на Волині такого ніколи не буде».

Ольга Жмурко // УГСПЛ

Ольга Жмурко
УГСПЛ

Тимчасово виконуюча обов’язки прес-секретаря Хмельницької прокуратури Наталія Гончарук вважає, що немає нічого поганого в тому, щоб вказувати національність правопорушників у повідомленнях для преси.

«В принципі, правильно, — каже вона, — А чим це заборонено, що ми не маємо вказувати? Ми ж прізвищ не вказуємо. Ми ж не пишемо про всю ромську національність. Ми пишемо про конкретну групу осіб».

Наталія Гончарук каже, що прокуратура зазвичай вказує у прес-релізах таку характеризуючу ознаку як “ромська національність” та “іноземний громадянин”. На її думку, це ніяк не вплине на ксенофобські настрої щодо ромів.

Але керівник ініціативи «Рома України» Міжнародного фонду «Відродження» Ольга Жмурко вважає інакше. «Є певні стандарти журналістської етики. І те, що ви сьогодні прочитали у матеріалі Хмельницького сайту, якраз і є порушенням тої самої журналістської етики», — каже вона.

Голова Комісії журналістської етики Андрій Куликов також впевнений, що у матеріалі “Волинь Post” є грубі порушення.

Андрій Куликов // Громадське радіо

Андрій Куликов
Громадське радіо

«Це явне порушення стандартів етичної журналістики, каже він, — Чому ми, наприклад, в іншому разі не будемо згадувати, що це українець або росіянин за етнічною належністю?»

І дійсно: на сайті того ж видання “Волинь Post” є інший матеріал про волинянина, який зарубав власного батька сокирою. І от в ньому чомусь не вказана національність вбивці. Андрій Куликов вважає, що зазначення національності може бути скероване на розпалювання міжетнічної ворожнечі. А це може повісити тавро на всіх людей цієї національності у сприйнятті аудиторії.

Виконавчий директор Конгресу національних громад України Тетяна Мураткіна каже, що подібні тексти лише ускладнюють міжнаціональні стосунки в Україні.

«Вони не мали права вживати дані слова, навіть згадувати ромську громаду, — каже вона, — Це непрофесійна, некомпетентна журналістика. Вони мають бути відповідальними за те, що вони пишуть».

Тетяна Мураткіна // УГСПЛ

Тетяна Мураткіна
УГСПЛ

Тетяна Мураткіна вважає, що це призведе до ще більшого закриття ромської громади. Роми не хочуть бути відкритими до нашого суспільства, тому що вони відчувають тиск з нашого боку.

Ольга Жмурко наполягає, що подібне ставлення до журналістики вже є злочином, за який треба відповідати.

«Дуже прикро, що представники влади та мас-медіа не вбачають у акцентуванні на національності правопорушників або підозрюваних у правопорушенні нічого поганого, оскільки насправді негативні наслідки є, і такі речі є абсолютно неприпустимими, — каже Ольга Жмурко, — Такі речі називаються етнічний профайлінг, і з боку правоохоронних органів він є грубим порушенням прав людини».

Етнічним профайлінгом називається практика, коли ставлення до одної людини певної національності поширюється одразу на всю націю. Українцям добре відоме чи м можуть завершитися подібні звинувачення. Саме так відбулося минулого року у селі Лощинівка на Одещині: за вбивство, до якого нібито причетний місцевий ром, із села вигнали усіх ромів.

В Кримінальному кодексі України є стаття 161, де вказано: “Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної… ворожнечі та ненависті, караються штрафом до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років”.

Ольга Жмурко вважає, що за матеріал, опублікований сайтом “Волинь Post” має бути правова відповідальність, наприклад, адміністративний штраф абощо. Адже такі тексти тягнуть за собою серйозні наслідки, можливо, навіть і прояви агресії або ж ромофобії.

Олег Шинкаренко для “Громадського Радіо”

Випуск підготовлено за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні​.