Павло Пархоменко: “Моя правозахисна діяльність розпочалася із питання про сережку у вусі”

Дата: 27.05.2016
Автор: Олег Шинкаренко, журналіст Української Гельсінської спілки з прав людини
DSC_8036

Суддя Павло Пархоменко

Розпочинаємо серію історій успіху випускників другого освітнього курсу Програми Мережі Будинків прав людини в Україні 2016 року: історія перша

Суддя Бахмацького районного суду Чернігівської області не одразу вдягнув свою мантію, але жодного разу про це не пожалкував.

До вступу на юридичний факультет Чернігівського юридичного коледжу Павло почав готуватися ще за рік до закінчення школи. Вже тоді йому подобалося читати Конституцію, закони та вирішувати складні правові ситуації. Наприклад, вступивши в суперечку з міліціонером, який чергував в школі “Важливим постало питання, які права мають школярі, – пригадує суддя, – Чи може учень носити сережку у вусі? Чи мають вчителі право карати його за це, а міліціонер вимагати зняти сережку? Тоді, проаналізувавши ситуацію, я не знайшов ніяких заборон” та прийшов до міліціонера із Законом України «Про освіту», цитуючи його положення.

Павло став суддею у 2010 році, а до цього, після закінчення Київського університету імені Шевченка, три роки працював адвокатом. “Мене часто питають, чому я поміняв професію, і ким працювати краще, – розповідає він, – Це все одно що питати “хто кращий – лижник чи сноубордист?” Свої плюси є в обох випадках, але я починав їздити на лижах, а зараз довгий час їжджу на сноуборді, так і у випадку з роботою суддею, на посаді я працюю довше всього. Від своєї роботи в першу чергу отримую велике задоволення. Але в адвокатській діяльності теж є своя специфіка та привабливість, оскільки це, передусім, творча робота, яка вимагає не стандартного мислення. До того ж за моїми власними спостереженнями справжніми фахівцями в питанні застсоування Європейській Конвенції з прав людини в нашій державі є саме адвокати, завдяки яким формується практика і у яких мені довелось багато чому навчитись.

Павло часто переглядає сайт Української Гельсінської спілки з прав людини. І от одного разу він побачив там оголошення про дистанційні курси навчання для правозахисників. А оскільки вони стосуються його роботи, то суддя вирішив, що такі знання точно не завадять. “Це не лише певні факти в галузі міжнародного права, але й розуміння прав людини, про які я раніше не мав настільки чіткого уявлення, – каже Павло, – Розглядаючи справи, я намагаюсь використовую міжнародні принципи та підходи, тому непогано мати про них краще уявлення. Оскільки Європейська Конвенція з прав людини є частиною національного законодавства, а прецедентна практика ЄСПЛ є джерелом права, то кожному судді корисно якнайбільше знати про це”.

При розгляді справ Павло намагається частіше посилатися на підходи Європейського Суду, надаючи їм пріроритет перед національним законодавством. Наприклад, питання позбавлення батьківських прав та виселення із житлового приміщення регламентує стаття 8 Конвенції. Одного разу він відмовив у позбавленні батьківських прав чоловіка, як того вимагала його колишня дружина. На його думку ця вимога була абсолютно безпідставною, оскільки він здавався цілком нормальним, працював і бажав виховувати дитину. Дослідивши справу, суддя визнав таку вимогу серйозним втручанням у особисте життя, проте таке втручання не відповідало законій меті, передбаченій в статті 8 Конвенціїа і не відповідало принципу пропорційності, отже ніяких підстав для позбавлення прав не було. “Я намагався структуризувати своє рішення так, як це робить ЄСПЛ в своїх рішеннях, що досить незвично для нашої правової системи, – пригадує Павло, – Важливо знати окрім змісту самої Європейської Конвенції, а те, яким чином ЄСПЛ тлумачить її під час розгляду конкретних справ. Не в останню чергу це відбувається завдяки знанням, отриманим на дистанційних курсах”, які можуть змінити свідомість юриста в розумінні прав людини.

Навчаючись, Павло також задовольнив і своє бажання ділитись набутим ним під час роботи досвідом та отримав знання для тренерської діяльності. Окрім суддівської практики, він тісно співпрацює із Чернігівським будинком з прав людини, де приймає участь тренінгах, розробляє різноманітні аналітичні матеріали та наукові статті, які публікує у фахових виданнях. Свіжа публікація нещодавно вийшла у газеті “Закон і бізнес”. Стаття Павла стосувалася Європейської конвенції з прав людини та тому, як вирішення питання про строк позовної давності може вплинути на справедливість судового розгляду. Також разом із експертами УГСПЛ він брав участь у написанні аналітичного матеріалу, що стосується захисту прав дітей в умовах військового конфлікту. 

У нас на сайті опубліковані ще вісімнадцять історій із даної серії:

адвоката, голови правління громадської організації «Соціально-правова допомога» (Одеса), Володимира Боштана: /?p=4435,

правозахисниці Віри Михайленко/?p=4674,

адвоката Людмили Желізняк: /?p=5044;

адвоката Павла Марамигіна: pavlo-maramygin-znannya-pretsedentiv-yevropejskogo-sudu-dopomagaye-zahyshhaty-kliyentiv-v-ukrayinskyh-sudah;

адвоката Ольги Семенюк/2016/08/18/olga-semenyuk-advokat-maye-navchatysya-zavzhdy;

адвоката Олександра Лапіна: /2016/08/30/oleksandr-lapin-ya-stav-advokatom-zavdyaky-posmishtsi-doli/;

адвоката Тетяни Кирилюк: /?p=5368&preview=true;

адвоката Дениса Рабомізо: /?p=5465&preview=true;

адвоката Олександра Ружицького: /2016/09/22/oleksandr-ruzhytskyj-pravozahystom-ya-zajmavsya-z-molodshyh-klasiv/;

адвоката Оксани Муравської: /2016/10/05/oksana-muravska-mene-nadyhala-feministka-ta-talanovyta-advokatka-dzhuliya-vejnrajt-kepvel/;

адвоката Олександри Гриньків: /2016/10/13/oleksandra-grynkiv-ya-ledve-ne-stala-styuardesoyu/;

адвоката Валентини Буглак: /2016/10/28/valentyna-buglak-najbilshe-mene-vrazylo-shho-lyudyna-perebuvaye-u-klittsi/.;

адвоката Андрія Мазура: /2016/10/31/andrij-mazur-dlya-mene-duzhe-vazhlyvo-samostijno-keruvaty-vlasnym-chasom/;

адвоката Наталі Жмайло: /2016/11/14/natalya-zhmajlo-z-prokuratury-ya-pishla-bo-chasto-ne-mala-doviry-do-slidchyh/;

адвоката Дмитра Ягунова: /2016/12/02/dmytro-yagunov-ya-borovsya-proty-mafiyi-ta-chornyh-rieltoriv/;

адвоката Наталії Охотнікової: /2016/12/15/nataliya-ohotnikova-zavzhdy-hotilosya-jty-do-lyudej-ta-dopomagaty-yim/;

адвоката Олексія Топорова: /2017/01/25/oleksij-toporov-u-leninskij-kimnati-ya-znajshov-konstytutsiyu-srsr-i-vyrishyv-staty-yurystom/;

адвоката Сергія Біздєнєжний: /2017/02/03/sergij-bizdyenyezhnyj-zavdyaky-gelsinskij-spiltsi-ya-zahopyvsya-pravamy-lyudyny/

Далі буде…

_______________________________________________________________________________________________

Проект Мережі Будинків прав людини «Міжнародне право для захисту громадських інтересів. Дистанційне навчання адвокатів правам людини» спрямований на поглиблення знань та навичок адвокатів в міжнародному захисті прав людини, здійснюється з 2009 року. На даний час проект діє в Азербайджані, Білорусі, Молдові, Росії та Україні. Проект впроваджується в Україні Українською Гельсінською спілкою з прав людини з 2012 року. Наразі за цією програмою пройшли навчання вже 375 правозахисників, адвокатів та юристів з 6 країн. Випускники програми – це успішні юристи, які захищають права не лише українців, але й громадян інших країн.