Автор: | Олег Шинкаренко, журналіст Української Гельсінської спілки з прав людини |
Продовжуємо серію історій успіху випускників другого освітнього курсу Програми Мережі Будинків прав людини в Україні 2016 року: історія шоста
Правозахисниця із Луганська вирішила навчатися на дистанційних курсах при Гельсінській спілці, щоби допомагати мирним громадянам, постраждалим від окупації.
Ще зі школи Ольга мріяла про кар’єру слідчого. Всі її родичі працювали в різноманітних юридичних структурах. Вдома постійно розмовляли про роботу, і Ольга вирішила, що юридична кар’єра — це непоганий вибір професії. А тут ще й захопливий серіал про детектива Каменську створив романтичний образ жінки-слідчого. “Тоді мені здавалося, що слідчий – це перша людина, яка розкриває злочин та притягає злочинця до відповідальності, як спритний детектив Коломбо, – пригадує Ольга. – На цій романтичній хвилі я зібралася поступати у Луганську академію внутрішніх справ, але на щастя, мене туди не взяли, бо мені ще не виповнилося 17 років”. Дівчина не розгубилася та поступила на юридичний факультет тої ж Луганської академії, а потім закінчила ще й магістратуру Київського Національного університету. “Знань багато не буває, – каже вона, – чим більше людина вчиться, тим вона цінніше, як професіонал. Моя третя освіта – магістратура з державного управління. Юридична та медична сфери вимагають постійного самовдосконалення”.
Кожного року академія направляла студентів на практику, і Ольга встигла перепробувати все: була і в суді, і в прокуратурі, і у спецпрокуратурі з нагляду за місцями позбавлення волі, і на практиці у адвоката. “Після цього я зрозуміла, що моя душа тягнеться до адвокатської діяльності, – пригадує Ольга. – Я побачила, хто насправді “керує світом”, адже співробітники прокуратури не є вільними у своїх рішеннях: часто до їхньої думки не прислухається керівництво, тому вони не завжди можуть вчинити по справедливості”. До того ж Ольга встигла побачити, що далеко не всі, кого затримує міліція, насправді є злочинцями: багато є помилок та просто недбалого ставлення до своїх обов’язків.
Одним з перших клієнтів Ольги був молодий хлопець із Брянки Луганської області, наркоман і сирота, якого звинувачували у продажу наркотиків. “В міліції думали: “Зараз ми швиденько проженемо цю справу, і на цьому все закінчиться”, але все сталося інакше, – каже Ольга. – я розібралася із обставинами та запідозрила, що наркотики швидше за все йому просто підкинули”. Ольга займалася цією справою на чистому ентузіазмі, оскільки грошей в хлопця не було. Іноді навіть вона навіть підгодовувала його морозивом. Судді питали адвоката: “Навіщо ти його захищаєш? Він же кінчений наркоман! Тобі платить наркоманська мафія?” Але Ольга вагітна на останньому місяці ходила на всі засідання суду по цій справі навіть за два тижні до пологів.
Ця справа дійшла до Європейського суду з прав людини, і він визнав порушення під час тримання під вартою. На думку суддів, хлопця тримали під вартою без належного медичного нагляду. Крім того, він перебував у дуже тяжкому стані, але український суд не випустив його хоча би під домашній арешт. Врешті його випустили, а справу направили на повторне розслідування. Ользі вдалося довести, що який би не був підсудний, його справу треба розслідувати у відповідності до закону і не поспішати, нехтуючи його нормами та збором доказів.
Влітку 2014 року Ольга все ще перебувала у Луганську і передчувала, що насуваються трагічні події. Тоді вона прочитала в Інтернеті анонс про курси дистанційного навчання правам людини. Тоді вона й подумала, що національного законодавства буде недостатньо для вирішення багатьох кримінальних справ в українських судах: доведеться задіяти інші механізми. “Тоді я думала, що все швидко закінчиться, але терористи скоять цілу низку злочинів, які потребуватимуть іншого підходу та розгляду в Європейському Суді”, – пригадує Ольга. Крім того вона згадала свій принцип: адвокат має навчатися завжди.
Найбільше на дистанційних курсах Ольгу зацікавило міжнародне гуманітарне право. Ця тема завжди дуже побіжно та факультативно розглядається в українських юридичних навчальних закладах. Друга тема, яка їй дуже сподобалась, це – система правового захисту у комітетах ООН. “Це було цікаво, пізнавально і перспективно для українських адвокатів”, – каже Ольга.
Адвокат вже встигла використати надбані знання в українських судах у справах про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, яку було завдано особам в результаті проведення АТО. При розгляді справ Ольга вказувала на порушення статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті восьмої – захист особистого життя та житла. Зараз слухання відбуваються в національних судах, але вже є дві заяви до Європейського Суду, які будуть розглянуті найближчим часом.
У нас на сайті опубліковані ще вісімнадцять історій із даної серії:
судді Павла Пархоменка: http://precedent.in.ua/2016/05/27/pavlo-parhomenko-moya-pravozahysna-diyalnist-rozpochalasya-iz-pytannya-pro-serezhku-u-vusi/,
адвоката, голови правління громадської організації «Соціально-правова допомога» (Одеса), Володимира Боштана: /2016/06/02/volodymyr-boshtan-v-ssha-meni-spodobavsya-pryntsyp-pogodynnoyi-oplaty-pratsi-advokativ/ ,
правозахисниці Віри Михайленко: /2016/06/14/vira-myhajlenko-meni-duzhe-spodobalas-amerykanska-tyurma/;
адвоката Людмили Желізняк: /2016/07/19/lyudmyla-zheliznyak-ya-pochala-vnochi-naviduvaty-rajviddilok-shukala-lom/;
адвоката Павла Марамигіна: /2016/07/28/pavlo-maramygin-znannya-pretsedentiv-yevropejskogo-sudu-dopomagaye-zahyshhaty-kliyentiv-v-ukrayinskyh-sudah/;
адвоката Олександра Лапіна: /2016/08/30/oleksandr-lapin-ya-stav-advokatom-zavdyaky-posmishtsi-doli/;
адвоката Тетяни Кирилюк: /?p=5368&preview=true;
адвоката Денисам Рабомізо: /?p=5465&preview=true;
адвоката Олександра Ружицького: /2016/09/22/oleksandr-ruzhytskyj-pravozahystom-ya-zajmavsya-z-molodshyh-klasiv/;
адвоката Оксани Муравської: /2016/10/05/oksana-muravska-mene-nadyhala-feministka-ta-talanovyta-advokatka-dzhuliya-vejnrajt-kepvel/;
адвоката Олександри Гриньків: /2016/10/13/oleksandra-grynkiv-ya-ledve-ne-stala-styuardesoyu/;
адвоката Валентини Буглак: /2016/10/28/valentyna-buglak-najbilshe-mene-vrazylo-shho-lyudyna-perebuvaye-u-klittsi/;
адвоката Наталі Жмайло: /2016/11/14/natalya-zhmajlo-z-prokuratury-ya-pishla-bo-chasto-ne-mala-doviry-do-slidchyh/;
адвоката Дмитра Ягунова: /2016/12/02/dmytro-yagunov-ya-borovsya-proty-mafiyi-ta-chornyh-rieltoriv/;
адвоката Наталії Охотнікової: /2016/12/15/nataliya-ohotnikova-zavzhdy-hotilosya-jty-do-lyudej-ta-dopomagaty-yim/;
адвоката Олексія Топорова: /2017/01/25/oleksij-toporov-u-leninskij-kimnati-ya-znajshov-konstytutsiyu-srsr-i-vyrishyv-staty-yurystom/;
адвоката Сергія Біздєнєжний: /2017/02/03/sergij-bizdyenyezhnyj-zavdyaky-gelsinskij-spiltsi-ya-zahopyvsya-pravamy-lyudyny/.
Далі буде…
Проект Мережі Будинків прав людини «Міжнародне право для захисту громадських інтересів. Дистанційне навчання адвокатів правам людини» спрямований на поглиблення знань та навичок адвокатів в міжнародному захисті прав людини, здійснюється з 2009 року. На даний час проект діє в Азербайджані, Білорусі, Молдові, Росії та Україні. Проект впроваджується в Україні Українською Гельсінською спілкою з прав людини з 2012 року. Наразі за цією програмою пройшли навчання вже 375 правозахисників, адвокатів та юристів з 6 країн. Випускники програми – це успішні юристи, які захищають права не лише українців, але й громадян інших країн.