Володимир Боштан: «В США мені сподобався принцип погодинної оплати праці адвокатів»

Автор: Олег Шинкаренко, журналіст Української Гельсінської спілки з прав людини

Адвокат, голова правління громадської організації «Соціально-правова допомога» (Одеса) Володимир Боштан

Продовжуємо серію історій успіху випускників другого освітнього курсу Програми Мережі Будинків прав людини в Україні 2016 року: історія друга

Адвокат, голова правління громадської організації «Соціально-правова допомога» (Одеса) Володимир Боштан успішно закінчив дистанційні курси при УГСПЛ та розповідає, як йому вдалося опанувати набутий досвід.

Із самого дитинства Володимир намагався допомагати малозабезпеченим людям. Пізніше він зрозумів, що важке життя сиріт, безпритульних та жебраків обумовлено здебільшого порушенням їхніх прав та інтересів. «Я дивився на дітей, які нюхають клей у підвалах, та питав себе, чому вони живуть так? – пригадує Володимир. – Де відповідні заклади та соціальні служби? Чому держава не дбає про своїх громадян?» Тоді хлопець вирішив отримати юридичну освіту, щоб допомагати цим людям. Спочатку він подавав документи у заклад, де готують поліцейських, але в останній момент зрозумів, що хоче стати правозахисником, тому в 2007 році закінчив Одеський державний університет внутрішніх справ, а пізніше отримав свідоцтво адвоката. «Я зрозумів, що міліція насправді не зможе ефективно захищати людей, бо вся правоохоронна система спрямована на інше, у той час як адвокат не входить до адміністративного ресурсу і не відчуває на собі його тиску, тому може працювати незалежно, – каже Володимир. Пройшли роки, і адвокат разом із організацією «Деполь Україна» годують та надають соціально-правову допомогу бідним та бездомним особам. Володимир веде багато правозахисних проектів, зокрема, займається паспортизацією ромського населення. Крім того, адвокат має і посвідчення журналіста. Це дозволяє йому готувати матеріали для медіа, які висвітлюють діяльність судів. Суддя, який порушує професійні стандарти, вже не зможе розраховувати на те, що про це дізнаються тільки учасники процесу.

Володимир закінчив курси дистанційного навчання для адвокатів при Українській Гельсінській спілці з прав людини у 2016 році. «Ми вивчали міжнародні механізми захисту прав людини від дискримінації, включно із практикою звернення до Європейського суду, – каже він. – На жаль, наше законодавство дуже недосконале та суперечливе, тому, представляючи інтереси людей в суді, мені часто доводиться посилатися на норми міжнародного права: Конвенцію із захисту прав людини та практику ЄСПЛ. Але я все ж таки сподіваюся, що наше законодавство буде змінюватись на користь людей».

Найчастіше Володимир посилається на статтю шосту Конвенції (право на справедливий суд), бо, хоча Кодекс передбачає розумні строки розгляду справи, на практиці процеси щодо родинного майна, розірвання шлюбу чи виплати аліментів тривають роками. «Я не розумію, чому судді штучно затягують ці процеси, адже це впливає на інтереси дитини, тобто порушення явно є і по національному і по міжнародному законодавству», – каже Володимир.

Інше питання стосується реституції церковного майна, яке регулюється статтею першою першого протоколу Конвенції (захист права власності). В Одесі за часів Ланжерона цілий квартал належав місцевій католицькій громаді. Там побудували духовну семінарію, католицьку школу, бібліотеку, будинок для літніх людей, два інтернати, житлові будинки та костел. Після революції 1917 року комуністи зруйнували костел, а все інше майно – націоналізували. Володимир працює юристом у римо-католицькій громаді Одеси і стикається із серйозними проблемами щодо повернення цього майна із державної до церковної власності, оскільки відповідне законодавство в Україні існує, а механізм його реалізації відсутній. «У нас є всі документи на право власності і навіть відповідна урядова постанова, але вже двадцять років повернути собі ці будинки ми не можемо, – каже Володимир. – Фонд Держмайна має повноваження щодо передачі нам майна згідно з указом Президента, та цього не відбувається. Поки що вдалося повернути тільки відреставрований костел».

Після закінчення навчання на дистанційних курсах Гельсінська спілка надала Володимиру рекомендацію для стажування у США за програмою «Open World». «Ми рекомендували найкращих випускників наших курсів, які системно займаються наданням безоплатної правової допомоги, – каже координатор освітніх програм для юристів УГСПЛ Дар’я Свиридова. – Я не виключаю, що наші партнери знову звернуться до нас із рекомендаціями і наступного року, тому наступні випускники також можуть поїхати до Сполучених Штатів за цією програмою».

В офісі шерифа

У групі Володимира поїхало п’ятеро делегатів: троє адвокатів та троє викладачів. Програма перебування у Вашингтоні та Флориді була дуже насиченою: українці зустрічалися із місцевим шерифом, ходили на екскурсію до слідчого ізолятора та колонії, слухали докладні розповіді про американську пенітенціарну систему, розмовляли із верховним суддею та адвокатами про побудову судової системи США, зустрічалися із представниками організації, яка відповідає за виборчій процес, відвідали бібліотеку Конгресу, дискутували із представниками правозахисної організації, яка займається проблемами біженців та поневолених. Організатори подумали і про дозвілля: Володимир із колегами побував у НАСА, в Диснейленді та на екскурсіях містами.

Володимир особливо зацікавився тим, як побудований і працює інститут адвокатури у США, як налагоджена робота поміж радою адвокатів, адвокатами та клієнтами. «Найбільше мені сподобався принцип погодинної оплати праці адвоката, – каже Володимир, – це потрібно запровадити і в Україні. У нас же зараз відбувається просто обдурення клієнтів через їхню недосвідченість у цій справі. Адвокати часто називають суму «зі стелі» і хочеться іноді спитати: а звідки вони її взяли? Ці гроші не розраховані на якийсь конкретний час або ж певну роботу. Якщо, наприклад, адвокат бере за послуги 500 доларів на рік, а справа триває три роки, то кожного наступного року він знову просить ту саму суму. Якщо ж справа закінчується після першого судового процесу, і клієнт вимагає повернути йому гроші, видані на рік, то адвокат відмовляється це зробити. Крім того, мені не зрозуміло, чому адвокати вимагають гонорари в доларах». Володимир пропонує уподібнити українську систему роботи адвоката американській, коли перед початком роботи юрист вмикає годинник та називає суму погодинної оплати. Такі ж самі тарифи необхідно ввести на підготовку юридичних документів. Наприкінці кожного місяця клієнт має отримувати акт виконаних робіт. «Така ситуація в українській адвокатурі сталася через відсутність професійної етики, порядності та професіоналізму, – вважає Володимир, – це підштовхує адвокатів до заробляння грошей з нічого».

Інша перевага американської юридичної системи – надійний зворотній зв’язок між органом адвокатського самоврядування (American Lawyers Association) та адвокатом. «Вони підтримують, сприяють один одному, зацікавлюють, фінансують випуск друкованої продукції (журналів, книжок), – каже Володимир. – Важливо також, що Асоціація постійно та докладно звітує перед своїми членами за кожен долар їхніх внесків – окремо на Раду і окремо – на комітет, до якого має стосунок адвокат. У нас же більшість адвокатів взагалі не знають, на що Національна Асоціація Адвокатів України витрачає їхні кошти. Навіть задавати такі питання у нас, на Раді адвокатів Одеської області, вважається дурним тоном».

Суттєвою перевагою США є також виборність посад шерифа, виборця та судді. «Люди знають все про їхню роботу, довіряють їм та впевнені, що вони – на своєму місці, – каже Володимир. – ментальність американця спрямована на результат та суспільне благо, а у нас ніхто не хоче фінансувати, наприклад, програми прозорого електронного виборчого процесу, бо тоді люди, які не заслуговують на місце у парламенті, дійсно не зможуть отримати свій мандат».

Робоче місце американського судді

В суді Володимир спостерігав абсолютно неймовірну для України подію. Суддя, який спізнився на засідання на п’ять хвилин, притягнув за це сам себе до адміністративної відповідальності строком на один тиждень виправних робіт. Після процесів він щодня прибирав у притулку для тварин.

«Я глибоко вдячний за те, що завдяки УГСПЛ я був на іншому континенті, де принцип верховенства права та протидія корупції є не порохом та паром, а сенсом життя та гарантією успіху суспільства, – каже Володимир, – Прикро, що Рада Адвокатів та Національна Асоціація Адвокатів України не практикують надання рекомендацій своїм членам, які могли б взяти участь у програмі «Open World». Адже, саме на адвокатів необхідно розраховувати при зміні судової практики, яка може позитивно відобразитись на правовій культурі населення, що створить відповідний клімат та середовище до безперешкодної реалізації потенціалу українців».

У нас на сайті опублікована ще вісімнадцять історій із даної серії:

судді Павла Пархоменко: /?p=3887,

правозахисниці Віри Михайленко/?p=4674,

адвоката Людмили Желізняк: /?p=5044;

адвоката Павла Марамигіна: pavlo-maramygin-znannya-pretsedentiv-yevropejskogo-sudu-dopomagaye-zahyshhaty-kliyentiv-v-ukrayinskyh-sudah;

адвоката Ольги Семенюк: /2016/08/18/olga-semenyuk-advokat-maye-navchatysya-zavzhdy;

адвоката Олександра Лапіна: /2016/08/30/oleksandr-lapin-ya-stav-advokatom-zavdyaky-posmishtsi-doli/;

адвоката Тетяни Кирилюк: /?p=5368&preview=true;

адвоката Денисам Рабомізо: /?p=5465&preview=true;

адвоката Олександра Ружицького: /2016/09/22/oleksandr-ruzhytskyj-pravozahystom-ya-zajmavsya-z-molodshyh-klasiv/;

адвоката Оксани Муравської: /2016/10/05/oksana-muravska-mene-nadyhala-feministka-ta-talanovyta-advokatka-dzhuliya-vejnrajt-kepvel/;

адвоката Олександри Гриньків: /2016/10/13/oleksandra-grynkiv-ya-ledve-ne-stala-styuardesoyu/;

адвоката Валентини Буглак: /2016/10/28/valentyna-buglak-najbilshe-mene-vrazylo-shho-lyudyna-perebuvaye-u-klittsi/;

адвоката Наталі Жмайло: /2016/11/14/natalya-zhmajlo-z-prokuratury-ya-pishla-bo-chasto-ne-mala-doviry-do-slidchyh/;

адвоката Дмитра Ягунова: /2016/12/02/dmytro-yagunov-ya-borovsya-proty-mafiyi-ta-chornyh-rieltoriv/;

адвоката Наталії Охотнікової: /2016/12/15/nataliya-ohotnikova-zavzhdy-hotilosya-jty-do-lyudej-ta-dopomagaty-yim/;

адвоката Олексія Топорова: /2017/01/25/oleksij-toporov-u-leninskij-kimnati-ya-znajshov-konstytutsiyu-srsr-i-vyrishyv-staty-yurystom/;

адвоката Сергія Біздєнєжний: /2017/02/03/sergij-bizdyenyezhnyj-zavdyaky-gelsinskij-spiltsi-ya-zahopyvsya-pravamy-lyudyny/

 Далі буде…

 

_______________________________________________________________________________________________ Проект Мережі Будинків прав людини «Міжнародне право для захисту громадських інтересів. Дистанційне навчання адвокатів правам людини» спрямований на поглиблення знань та навичок адвокатів в міжнародному захисті прав людини, здійснюється з 2009 року. На даний час проект діє в Азербайджані, Білорусі, Молдові, Росії та Україні. Проект впроваджується в Україні Українською Гельсінською спілкою з прав людини з 2012 року. Наразі за цією програмою пройшли навчання вже 375 правозахисників, адвокатів та юристів з 6 країн. Випускники програми – це успішні юристи, які захищають права не лише українців, але й громадян інших країн.