Автор: | Олег Шинкаренко, журналіст Української Гельсінської спілки з прав людини |
Продовжуємо серію історій успіху випускників другого освітнього курсу Програми Мережі Будинків прав людини в Україні 2016 року: історія чотирнадцята
Адвокат із Хмельницького не лише бореться за права своїх клієнтів, але й викладає криміналістику.
В родині у Андрія не було жодного юриста, а сам він все дитинство мрія стати лікарем. Однак, коли настав час обирати реальний ВУЗ та готуватись до вступних випробувань, прийшло розуміння, що навчання медичній професії потребує чималих фінансових витрат, тому серед інших професій вибір зупинився на юридичній. Готуючись до екзаменів на юридичний факультет Хмельницького університету управління та права, Андрій відчув схильність до юриспруденції: така альтернатива йому сподобалась.
Ще під час навчання Андрій зрозумів, що не піде працювати на державну службу, суддею або в міліцію, бо вже тоді, мав загострене відчуття справедливості, яке не дозволило би йому коритися не завжди законним наказам та вказівкам керівництва та і властива державним інституціям бюрократія взагалі не вабила. Вже на четвертому курсі він пішов працювати помічником до адвоката. “Я вирішив стати приватним адвокатом, – пригадує Андрій. – бо для мене дуже важливо керувати власним часом, самостійно обирати стратегію у справі та шлях вирішення тієї чи іншої проблеми, ніхто не розповідає тобі, що правильно, а що – ні”. На вибір майбутньої професії вплинула також і юридична клініка при університеті, де студенти надавали безоплатну правову допомогу незаможним громадянам. “Нам ще не дозволялось ходити до суду, щоб брати участь у процесах, робота була консультаційна, але часткове розуміння того, чим саме займається адвокат, ми отримали”, – каже Андрій.
Після закінчення університету в 2008 році Андрій займався приватною юридичною практикою. А коли у 2010 році йому запропонували викладати у альма-матері криміналістику, він з радістю погодився, адже ця дисципліна була чи не най улюбленішим предметом майбутнього адвоката під час навчання. Окрім цього це був і шанс попрацювати разом із колишнім вчителем, а тепер колегою – потужним спеціалістом із величезним досвідом експертної діяльності. У 2015 році Андрій закінчив аспірантуру Львівського національного університету за спеціальністю 12.00.09 (Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність). “Викладання для мене – це більше як хобі, в аудиторії серед студентів я відпочиваю душею, – каже Андрій.
В одній з перших своїх справ Андрій допомагав родичам будівельника, який загинув на виробництві. За це було притягнуто до відповідальності інженера з охорони праці, але забудовник відшкодував родичам загиблого мізерну суму біля 3000 гривень. В результаті розгляду справи в суді Андрію вдалося підняти цю суму до 25 000 гривень. “Ми аргументували позов тим, що загиблий був єдиним годівником своєї родини, його батьки були похилого віку і один з них мав інвалідність, – пригадує Андрій. – Забудовник обрав стратегію повного ігнорування цього випадку. Він навіть не вибачився перед родиною загиблого. Присутні на процесі батьки розповіли також і про їхні моральні страждання внаслідок втрати сина”.
Працюючи адвокатом, Андрій давно почав цікавитись практикою Європейського суду з прав людини. “Тому, коли я дізнався про курси дистанційного навчання адвокатів правам людини при Українській гельсінській спілці, я не міг собі дозволити втратити цей шанс, – каже Андрій. – до того ж і тема моєї дисертації пов’язана із методикою розслідування злочинів, що вчиняються працівниками органів досудового розслідування та органів прокуратури. Тобто із класичними випадками порушення статті шостої Європейської Конвенції, що мають місце під час розслідування кримінальних правопорушень. Ми маємо дуже багато випадків звернення до Європейського суду проти України саме за цією статтею. В практиці досить часто трапляються незаконні затримання, примушування до давання показань і катування під час допитів, порушення права на захист та притягнення невинних до кримінальної відповідальності”. У своїй дисертації Андрій посилається на практику ЄСПЛ, наводить різноманітні приклади з неї.
Однією з головних переваг дистанційних курсів Андрій вважає не лише отриманні знання , а і нові знайомства. “Я ніколи ще не бачив стільки гарних, позитивних і добре освічених людей”, – каже він. Навчання допомогло Андрію правильно зрозуміти концепцію прав людини і те, як вона використовується у Європейській Конвенції. “Я дізнався, на що звертає увагу Суд при з’ясуванні чи було порушено права людини, що може виступати доказом того чи іншого порушення на які моменти при підготовці скарги до ЄСПЛ потрібно звертати увагу для позитивного вирішення справи”, – пригадує Андрій.
Одначе, перші спроби використання практики Європейського суду з прав людини мали місце у практиці адвоката ще до навчання на дистанційних курсах. “У 2013 році клієнта намагались позбавити права власності на земельну ділянку, мотивуючи це тим, що рішення органу державної влади, відповідно до якого земельна ділянка була передана у власність, видано із порушенням закону, – каже Андрій. – Рішенням суду першої інстанції позов було задоволено. Обґрунтовуючи свою позицію у Апеляційному суді Хмельницької області, ми з колегою, зокрема, посилались на рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 “Stretch” проти Об’єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії”, де були встановлені обставини, згідно яких вилучення у заявника права володіння, раніше наданого державною установою, є порушенням Конвенції, навіть якщо державна установа не мала повноважень надавати заявнику право володіння майном згідно національного законодавства. Апеляційним судом рішення було прийнято на нашу користь”.
У нас на сайті опубліковані ще вісімнадцять історій із даної серії:
судді Павла Пархоменка: http://precedent.in.ua/2016/05/27/pavlo-parhomenko-moya-pravozahysna-diyalnist-rozpochalasya-iz-pytannya-pro-serezhku-u-vusi/,
адвоката, голови правління громадської організації «Соціально-правова допомога» (Одеса), Володимира Боштана: /2016/06/02/volodymyr-boshtan-v-ssha-meni-spodobavsya-pryntsyp-pogodynnoyi-oplaty-pratsi-advokativ/ ,
правозахисниці Віри Михайленко: /2016/06/14/vira-myhajlenko-meni-duzhe-spodobalas-amerykanska-tyurma/;
адвоката Людмили Желізняк: /2016/07/19/lyudmyla-zheliznyak-ya-pochala-vnochi-naviduvaty-rajviddilok-shukala-lom/;
адвоката Павла Марамигіна: /2016/07/28/pavlo-maramygin-znannya-pretsedentiv-yevropejskogo-sudu-dopomagaye-zahyshhaty-kliyentiv-v-ukrayinskyh-sudah/;
адвоката Ольги Семенюк: /2016/08/18/olga-semenyuk-advokat-maye-navchatysya-zavzhdy/;
адвоката Олександра Лапіна: /2016/08/30/oleksandr-lapin-ya-stav-advokatom-zavdyaky-posmishtsi-doli/;
адвоката Тетяни Кирилюк: /2016/09/06/tetyana-kyrylyuk-ya-ledve-ne-stala-modelyerom-dyzajnerom/;
адвоката Дениса Рабомізо: /2016/09/13/denys-rabomizo-ya-mriyav-staty-kapitanom-dalekogo-plavannya/;
адвоката Олександра Ружицького: /2016/09/22/oleksandr-ruzhytskyj-pravozahystom-ya-zajmavsya-z-molodshyh-klasiv/;
адвоката Оксани Муравської: /2016/10/05/oksana-muravska-mene-nadyhala-feministka-ta-talanovyta-advokatka-dzhuliya-vejnrajt-kepvel/;
адвоката Олександри Гриньків: /2016/10/13/oleksandra-grynkiv-ya-ledve-ne-stala-styuardesoyu/;
адвоката Валентини Буглак: /2016/10/28/valentyna-buglak-najbilshe-mene-vrazylo-shho-lyudyna-perebuvaye-u-klittsi/;
адвоката Наталі Жмайло: /2016/11/14/natalya-zhmajlo-z-prokuratury-ya-pishla-bo-chasto-ne-mala-doviry-do-slidchyh/;
адвоката Дмитра Ягунова: /2016/12/02/dmytro-yagunov-ya-borovsya-proty-mafiyi-ta-chornyh-rieltoriv/;
адвоката Наталії Охотнікової: /2016/12/15/nataliya-ohotnikova-zavzhdy-hotilosya-jty-do-lyudej-ta-dopomagaty-yim/;
адвоката Олексія Топорова: /2017/01/25/oleksij-toporov-u-leninskij-kimnati-ya-znajshov-konstytutsiyu-srsr-i-vyrishyv-staty-yurystom/;
адвоката Сергія Біздєнєжний: /2017/02/03/sergij-bizdyenyezhnyj-zavdyaky-gelsinskij-spiltsi-ya-zahopyvsya-pravamy-lyudyny/.
Далі буде…
Проект Мережі Будинків прав людини «Міжнародне право для захисту громадських інтересів. Дистанційне навчання адвокатів правам людини» спрямований на поглиблення знань та навичок адвокатів в міжнародному захисті прав людини, здійснюється з 2009 року. На даний час проект діє в Азербайджані, Білорусі, Молдові, Росії та Україні. Проект впроваджується в Україні Українською Гельсінською спілкою з прав людини з 2012 року. Наразі за цією програмою пройшли навчання вже 375 правозахисників, адвокатів та юристів з 6 країн. Випускники програми – це успішні юристи, які захищають права не лише українців, але й громадян інших країн.