| Автор: | Олег Шинкаренко, журналіст Української Гельсінської спілки з прав людини |
Адвокат Наталя Жмайло
Продовжуємо серію історій успіху випускників другого освітнього курсу Програми Мережі Будинків прав людини в Україні 2016 року: історія п’ятнадцята
Пригоди Шерлока Холмса гарно виглядають лише у книжках, а справжні правоохоронці далекі від ідеалу. Ця думка іноді може перетворити прокурора на адвоката.
Наталя ще у другому класі полюбила серіал “Слідство ведуть знатоки” і детективні романи Конан Дойла. Саме тоді вона вирішила стати слідчою в міліції, щоб розслідувати кримінальні справи та ловити злочинців. З часом Наталя зрозуміла, що саме у міліції працювати вона не хоче, але загальна спрямованість до правоохоронної діяльності у неї лишилася назавжди.
Одразу після школи дівчина вирішила вступити на юридичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка, але їй не вистачило одного балу. Тоді, щоб не гаяти даремно часу, Наталя вирішила піти у центр зайнятості. Там їй запропонували посаду секретаря судових засідань у Кривому розі. У суді дівчина відпрацювала два роки – саме стільки потрібно для вступу на юридичні спеціальності вищих навчальних закладів. “Суддя, з яким я працювала, розглядав кримінальні справи, – пригадує Наталя. – Мені тоді було зовсім не зрозуміло, чим він керується, коли приймає свої рішення. Чому одні злочинці отримують більше покарання, а інші – менше? Дуже цікаво було слухати історії людей. Коли ти працюєш секретарем, звинувачені тобі розповідають значно більше того, про що вони кажуть у суді”.
Після цього вона отримала направлення від прокуратури для вступу до Харківської юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Там у 2001 році вона закінчила інститут підготовки кадрів для органів прокуратури. Далі вона шість років пропрацювала у органах прокуратури з підтримки державного обвинувачення у кримінальних справах. “З прокуратури я пішла через те, що не завжди могла мати довіру до того, що мені кажуть слідчі, – пригадує Наталя. – Коли ти не остаточно впевнений у тому, що проголошуєш у суді, то це величезний тягар відповідальності. Саме тому мені стало цікавіше знаходитись з іншого боку барикад”.
Після прокуратури Наталя знову повернулася на п’ять років до суду. Лише після цього вона склала іспити та отримала адвокатське посвідчення. За довгі роки роботи в суді у кримінальних справах вона отримала досвід роботи саме у цій царині, тому й її приватна адвокатська практика була переважно пов’язана з нею. Одна з перших справ стосувалася захисту дівчини, яка після закінчення Революції Гідності та на початку російської агресії перепостила у себе в соціальних мережах відеоролик “Ополченцы Днепропетровщины Обращаются к Донецку Луганску и правительству Украины”. Її звинувачували у закликах до терористичної діяльності та заарештували навесні 2014 року. “Ми боролися дуже довго і в результаті ця справа була закрита ще на етапі досудового розслідування через реабілітуючі обставини, – пригадує Наталя. – Я досягла також звільнення моєї клієнтки з-під варти, яке відбулося 1 вересня. Я досі пам’ятаю це свято”. Наталя розповідає, що цей відеозапис з’явився спочатку на сервісі Youtube і почав розповсюджуватися через Вконтакте та Facebook. Уривки з нього встигли показати у новинних випусках багатьох українських телеканалів. Крім того, ніхто раніше не давав офіційної характеристики того, що це відео закликає до терористичної діяльності. Захист будувався на тому, що звичайна людина, яка не має спеціальних знань, не може самостійно визначити, що розповсюдження цього відео порушує українське законодавство. Для формування складу злочину злочинець має повністю усвідомлювати свій намір.
Наталя вирішила відвідувати курси дистанційного навчання правам людини при Українській гельсінській спілці, бо її завжди цікавила практика Європейського суду з прав людини. Але самостійно її опанувати досить складно, особливо працюючи у правоохоронних органах: в суді або в прокуратурі. “На курсах підвищення кваліфікації для суддів практику ЄСПЛ поглиблено не вивчають, – каже Наталя. – а даремно, бо порушення прав людини державою у кримінальних справах – це найбільш поширене явище”. Найбільш потужним враженням адвоката від курсів було усвідомлення, що до них вона не знала у цій сфері практично нічого. Чим більше вона навчалася, тим більше виникало у неї питань, і навіть виникала думка: чи можливо охопити цю тему взагалі? “Раніше я вже писала заяви до ЄСПЛ, але з механізмами ООН із захисту прав людини на національному рівні я знайома не була, – пригадує Наталя. – Для мене все це виявилося справжнім відкриттям”.
Курси позитивно вплинули на професійні навички Наталі: вона вже розпочала застосовувати набуті знання. “Нещодавно суддя виніс виправдальний вирок по кримінальній справи, яку ми вели разом із колегою, – каже вона, – Звинувачення стосувалося утримання місць розпусти та втягнення у проституцію”. Суд визнав неприпустимим ключовий доказ обвинувачення через порушення права не свідчити проти себе. Захист будувався на застосуванні практики Європейського суду з прав людини, і з цього питанню суд повністю погодився з адвокатами.
У нас на сайті опубліковані ще вісімнадцять історій із даної серії:
судді Павла Пархоменка: http://precedent.in.ua/2016/05/27/pavlo-parhomenko-moya-pravozahysna-diyalnist-rozpochalasya-iz-pytannya-pro-serezhku-u-vusi/,
адвоката, голови правління громадської організації «Соціально-правова допомога» (Одеса), Володимира Боштана: /2016/06/02/volodymyr-boshtan-v-ssha-meni-spodobavsya-pryntsyp-pogodynnoyi-oplaty-pratsi-advokativ/ ,
правозахисниці Віри Михайленко: /2016/06/14/vira-myhajlenko-meni-duzhe-spodobalas-amerykanska-tyurma/;
адвоката Людмили Желізняк: /2016/07/19/lyudmyla-zheliznyak-ya-pochala-vnochi-naviduvaty-rajviddilok-shukala-lom/;
адвоката Павла Марамигіна: /2016/07/28/pavlo-maramygin-znannya-pretsedentiv-yevropejskogo-sudu-dopomagaye-zahyshhaty-kliyentiv-v-ukrayinskyh-sudah/;
адвоката Ольги Семенюк: /2016/08/18/olga-semenyuk-advokat-maye-navchatysya-zavzhdy/;
адвоката Олександра Лапіна: /2016/08/30/oleksandr-lapin-ya-stav-advokatom-zavdyaky-posmishtsi-doli/;
адвоката Тетяни Кирилюк: /2016/09/06/tetyana-kyrylyuk-ya-ledve-ne-stala-modelyerom-dyzajnerom/;
адвоката Дениса Рабомізо: /2016/09/13/denys-rabomizo-ya-mriyav-staty-kapitanom-dalekogo-plavannya/;
адвоката Олександра Ружицького: /2016/09/22/oleksandr-ruzhytskyj-pravozahystom-ya-zajmavsya-z-molodshyh-klasiv/;
адвоката Оксани Муравської: /2016/10/05/oksana-muravska-mene-nadyhala-feministka-ta-talanovyta-advokatka-dzhuliya-vejnrajt-kepvel/;
адвоката Олександри Гриньків: /2016/10/13/oleksandra-grynkiv-ya-ledve-ne-stala-styuardesoyu/;
адвоката Валентини Буглак: /2016/10/28/valentyna-buglak-najbilshe-mene-vrazylo-shho-lyudyna-perebuvaye-u-klittsi/;
адвоката Андрія Мазура: /2016/10/31/andrij-mazur-dlya-mene-duzhe-vazhlyvo-samostijno-keruvaty-vlasnym-chasom/;
адвоката Дмитра Ягунова: /2016/12/02/dmytro-yagunov-ya-borovsya-proty-mafiyi-ta-chornyh-rieltoriv/;
адвоката Наталії Охотнікової: /2016/12/15/nataliya-ohotnikova-zavzhdy-hotilosya-jty-do-lyudej-ta-dopomagaty-yim/;
адвоката Олексія Топорова: /2017/01/25/oleksij-toporov-u-leninskij-kimnati-ya-znajshov-konstytutsiyu-srsr-i-vyrishyv-staty-yurystom/;
адвоката Сергія Біздєнєжний: /2017/02/03/sergij-bizdyenyezhnyj-zavdyaky-gelsinskij-spiltsi-ya-zahopyvsya-pravamy-lyudyny/.
Далі буде…
Проект Мережі Будинків прав людини «Міжнародне право для захисту громадських інтересів. Дистанційне навчання адвокатів правам людини» спрямований на поглиблення знань та навичок адвокатів в міжнародному захисті прав людини, здійснюється з 2009 року. На даний час проект діє в Азербайджані, Білорусі, Молдові, Росії та Україні. Проект впроваджується в Україні Українською Гельсінською спілкою з прав людини з 2012 року. Наразі за цією програмою пройшли навчання вже 375 правозахисників, адвокатів та юристів з 6 країн. Випускники програми – це успішні юристи, які захищають права не лише українців, але й громадян інших країн.
